Заголовок тимчасово відсутній

У бухобліку кредиторка підлягає списанню, тоді коли зобов'язання не підлягає погашенню.

Як ми зрозуміли із запитання, мова йде про кредиторську заборгованість (тобто заборгованість за отриманими, але не оплаченими товарами). А щодо неї діють такі правила. Так, відповідно до п. 5 НП(С)БО 11 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#Text зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Отже, як бачите, в бухобліку кредиторка формально підлягає списанню до складу доходу саме тоді, коли підприємство приймає рішення про те, що воно її більше не погашатиме (це, до речі, з метою оподаткування заборгованість можна визнати безнадійною, зокрема, якщо за нею пройшов строк позовної давності - див. пп. "а" пп. 14.1.11 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20241211#n256). Тобто для бухобліку строк позовної давності як такий взагалі не важливий. Головне, планує підприємство погашати таку кредиторку чи ні.
Таким чином, якщо Ваше підприємство не планує більше розраховуватися з ФОПом (тобто не планує погашати завислу заборгованість), то, на наш погляд, таку кредиторку доречно списати у тому періоді, коли прийнято таке рішення (його доречно задокументувати, наприклад, в наказі по підприємству). Тобто, вважаємо, в цьому разі навіть немає сенсу чекати закінчення позовної давності (про, яку ми скажемо далі), адже якщо у Вас немає намірів погашати таку кредиторку, то автоматично спряцьовує прямий припис п. 5 НП(С)БО 11. Відтак кредиторка підлягає списанню. У бухзаписах це можна показати так: Дт 631 Кт 717.
Тепер зауважимо щодо позовної давності. Види позовної давності та правила обчислення її строків при здійсненні внутрішньоукраїнських операцій прописані в ЦКУ. Останнім визначено, що загальна позовна давність дорівнює три роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415).
Разом з тим, ще в 2020 р. в Прикінцеві та перехідні положення ЦКУ законодавці додали п. 12 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Урядом з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. А, зокрема, загальний строк позовної давності як ми тільки-но вказували зафіксовано в ст. 257 ЦКУ.Пізніше така «карантинна» пауза строків давності була підхоплена (без якихось часових проміжків) призупиненням у зв’язку із воєнним станом (див. п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).

У зв'язку з цим, оскільки трирічний строк позовної давності у Вас почав діяти вже під час дії військового стану, то наразі про його сплив говорити ще зарано. Адже він ще призупинений на період дії воєнного стану.
До речі, скоріш за все податківці наполягатимуть на включенні такої списаної кредиторки до складу оподатковуваного доходу. Опосередковано на це вказує консультація із категорії 108.01.02 ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=28389. Тому рекомендуємо додатково отримати ІПК з цього приводу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!