Заголовок тимчасово відсутній

Так, сировниа та матеріали входять у собівартсіть послуги

Собівартість робіт, послуг — це вартісний вираз витрат підприємства, понесених для надання послуг (сировина, матеріали, паливо, енергія, амортизація основних засобів, інвентаря, зарплата працівників, що безпосередньо задіяні в наданні послуг, інші витрати на надання послуг). Склад витрат, які входять до собівартості, визначають за П(С)БО 16 і зважають на галузеві методрекомендації з формування собівартості робіт, послуг.

Загальні рекомендації з формування собівартості у промисловості наведені в Методичних рекомендаціях з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Мінпромполітики від 09.07.2007 р. № 373 (далі — Методрекомендації № 373). На жаль, текст цих рекомендацій відстуній у загальному доступі та в цифровому вигляді , вони існують тільки у вигляді поліграфічного видання, яке придбається на комерційній основі у галузевого видавця - але їхня загальна сутність та фрагменти доступні та цитуються в багатьох публікаціях.

За п. 301 Методрекомендацій № 373:

«Об’єкти обліку витрат — це вироби, їх окремі частини, вузли, деталі, групи однорідних виробів, виробництва, процеси, фази, стадії, переділи технологічних процесів, окремі операції, замовлення, види діяльності тощо.

Нерідко носії витрат — види продукції (робіт, послуг) ототожнюють з об’єктами калькулювання. При цьому об’єктами калькулювання собівартості є різного ступеню готовності окремі види й одиниці продукції (робіт, послуг) основного і допоміжного підрозділів, технологічних фаз, стадій, переділів виробництва».

Отже, для обчислення собівартості робіт, послуг треба визначитися, чим є об’єкт калькуляції та калькуляційна одиниця.

Об’єкт калькуляції для послуг — це види послуг, робіт.

Калькуляційна одиниця — вимірник об’єкта калькуляції (див. п. 491 Методрекомендацій № 373). Це — одиниця вимірювання.

Наприклад, калькуляційною одиницею може бути 1 машино-година, 1 тонно-кілометр, замовлення, година, людино-година, людино-день тощо. Існує декілька методів обліку витрат, але в випадку, який наведено в питанні, доцільно використовувати позамовний метод — коли калькулюють собівартість окремого замовлення, окремого контракту (договору). Прямі витрати прив’язують до кожного окремого замовлення, непрямі — розподіляють між такими замовленнями за встановленою базою розподілу.

Загальний перелік витрат, що формують собівартість, наведено в п. п. 10–16 П(С)БО 16.

Серед них прямі витрати - як раз вартість сировини й основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції/або послуг, купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва

також виділяють Прямі витрати на оплату праці, Інші прямі витрати, Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості установлює підприємство самостійно (п. 11 П(С)БО 16).

Раді допомогти, звертайтесь ще!