Заголовок тимчасово відсутній

У відповідності до п.123 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2416 за результатами документальної перевірки до підприємства можуть застосувати штрафні санкції у розмірі 10% донарахованої суми (п. 123.1 ПКУ). За умисне порушення штраф – 25% донарахованої суми (п. 123.2 ПКУ). Якщо упродовж 1095 днів умисне порушення виявлять повторно — штраф становитиме 50% донарахованої суми (п. 123.3 ПКУ).

А також нараховують пеню на суму податкового боргу (у т. ч. на суму штрафних санкцій, за їх наявності, та без урахування пені) за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, що діяла на кожний такий день (п. 129.4 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2457).

За порушення законодавства з питань оподаткування посадових осіб підприємства можуть притягнути до адміністративної чи кримінальної відповідальності (п. 111.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2355).

Щодо дебіторської заборгованості.

Критерії для визначення дебіторської заборгованості як безнадійної в бухгалтерському та податковому обліку дещо різні, тому і відображення в бухгалтерському обліку та для цілей оподаткування відбувається за різними правилами.

Згідно з п. 4 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#Text визначено, що безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

Щодо першого критерію. Якщо дебіторська заборгованість має ознаку того, що існує впевненість про її неповернення боржником, вона стає безнадійною та підлягає списанню в бухгалтерському обліку. Впевненість в тому, що дебіторська заборгованість не буде повернута (погашена) повинна ґрунтуватися на конкретних фактах, подіях, висновках та документах, на підставі яких можна бути скласти первинний документ (акт, бухгалтерську довідку тощо) та провести списання в бухгалтерському обліку. Тобто, впевненість у неповерненні дебіторської заборгованості повинна ґрунтується на таких обставинах, з яких однозначно (тобто на 100 %) можна говорити про те, що її не буде погашено.

Щодо другого критерію. В період воєнного стану перебіг термінів позовної давності припинено. А саме розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ доповнено п. 19, передбачає, що на період дії воєнного стану подовжуються загальні та спеціальні строки позовної давності, визначені у статтях 257—259 ЦКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094). Тому списувати таку заборгованість зараз ще нема підстав.

Для цілей оподаткування критерії визначення безнадійної заборгованості надано в пп. 14.1.11 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256), зокрема «Безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією;

и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із статтею 36 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником - фізичною особою основного зобов’язання є недійсними;

і) заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пунктами 12 і 16 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування".

Виходячи з вище вказаного, в бухгалтерському обліку підприємство може прийняти рішення про списання заборгованості, якщо є достатні підстави для визнання її безнадійною за першим критерієм.

В податковому обліку, якщо підприємство «високодохідник» прийме рішення про списання дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку тоді, оподаткований прибуток необхідно буде збільшити на суму списаної заборгованості через коригувальні різниці (р.2.1.3 додатка РІ). Підприємство не зможе зменшити оподаткований прибуток на суму списаної дебіторської заборгованості тому, що вона не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 ПКУ (р. 2.2.3 додатка РІ).

Якщо підприємство «малодохіник» прийняло рішення про списання заборгованості в бухгалтерському обліку, за наявності достатніх підстав для визнання її безнадійною за першим критерієм. В такому випадку порушень не буде, і санкцій не виникне.

Якщо підприємство «малодохіник» спише дебіторську заборгованість безпідставно це призведе до помилки при визначені об’єкта оподаткування податком на прибуток, до заниження податку на прибуток. В такому випадку буде штраф (п. 123.1-п.123.3 ПКУ) та пеня (п. 129 ПКУ).

Щодо кредиторської заборгованості.

При списанні кредиторської заборгованості, по якій ще не минув термін позовної давності, у підприємства збільшиться дохід. Фінансових санкцій за завищення податку на прибуток, звісно, не буде. Помилка буде стосуватися неправильності ведення бухгалтерського обліку.

Ваше питання не містить конкретної ситуації. Тому не можемо визначити чи виникнуть ризики донарахування ПДВ при списанні дебіторської та кредиторської заборгованостей.

Раді допомогти, звертайтесь ще!