Заголовок тимчасово відсутній

Добрий день. Будь ласка проконсультуйте по наступній темі: резидент України №1 (Позикодавець) заключив договір поворотної фінансової допомоги з резидентом України №2(Позикоотримувач) у якого відкритий рахунок в польському банку. Резидент №1 надає позику для купівлі криптовалюти на біржі від імені Позикодавця, Позикоотримувач перераховує кошти зі свого польського банку на акаунт Позикодавця в біржі. Позикодавець на біржі придбав USDT та перераховує на електронний гаманець ці USDT. Які податки, податкові наслідки можуть виникнути в цій ситуації.

СК

Стефанія, консультант

експерт

26.11.2024 | 00:17

Очікує відповідь

Ситуація, описана в запитанні, має низку особливостей. Передусім, умови договору позики викликають сумніви щодо відповідності суті договору позики, оскільки позикодавець передає кошти позикоотримувачу для виконання доручення – придбання криптовалюти від його імені. Це більше схоже на договір доручення, що створює проблему із правильністю кваліфікації договірних відносин. Договір доручення передбачає передачу доручення довірителю та виконання його умов за рахунок довірителя. Якщо договір оформлено як позику, але фактично реалізовано як доручення, це може бути підставою для податкових ризиків через невідповідність форми договору його суті.

Щодо податкових наслідків. Згідно з роз’ясненнями податкової служби (зокрема, ІПК від 02.10.2024 № 4678/ІПК/99-00-24-03-03), операції з криптовалютою оподатковуються відповідно до правил визначення доходу. Доходи фізичної особи від продажу криптовалюти включаються до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід, якщо джерело виплати є іноземним, або як інший дохід, якщо виплату здійснює резидент України. Це стосується також операцій із перерахування коштів на біржу та подальшого отримання доходу від таких операцій.

Щодо бухгалтерського обліку, криптовалюта на даний момент не визнається активом ані за НПСБО, ані за МСФЗ, тому її облік є проблематичним. Операції з віртуальними активами обліковуються як інші фінансові інструменти або активи залежно від сутності угоди, що також створює ризики неправильного відображення в обліку. (але це стосується більшш суб'єктів господрювання)

Важливо також зазначити, що податкове законодавство (п. 69 ПКУ) вимагає від платників податків подавати до ДПС дані про рахунки в іноземних банках. Якщо рахунок, з якого здійснюється переказ, не зареєстровано в електронному кабінеті платника податків, його використання може викликати питання з боку контролюючих органів, що призведе до ризику застосування санкцій.

Підсумовуючи, ситуація містить як податкові, так і юридичні ризики. Основні з них – невідповідність договору суті операції, можливі податкові донарахування у разі невірного декларування доходів, а також питання легітимності використання рахунків в іноземних банках. Рекомендуємо уточнити правову природу договору, перевірити реєстрацію рахунків і за необхідності отримати додаткову консультацію.

Раді допомогти, звертайтесь ще!