Заголовок тимчасово відсутній

Так, Ви можете за певних умов списати означені заборгованості.

Як ми зрозуміли із запитання, у Вас значить як дебіторська, так і кредиторська заборгованість за розрахунками із паовиками. Її списання можливе за загальними правилами НП(С)БО.

Щодо списання кредиторської заборгованості відмітимо таке. Відповідно до п. 5 НП(С)БО 11 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#Text зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Так, наприклад, згідно з ч. 1 ст. 607 ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3037 зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Отже, у тому періоді, коли керівництво підприємства приймає рішення про непогашення кредиторки її слід списати дл складу доходу (тобто в кредит субрахунку 717).

Щодо списання дебіторської заборгованості зауважимо. Відповідно до п. 5 та п. 11 НП(С)БО 10 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#Text дебіторську заборгованість необхідно вилучати з активів лише у разі визнання її безнадійною. Поняття останньої розкрито у п. 4 НП(С)БО 10. Він до безнадійної зараховує поточну дебіторську заборгованість, щодо якої:
1) існує впевненість про її неповернення боржником;
або
2) за якою минув строк позовної давності (він, нагадаємо, з моменту введення карантину призупинений - див. п. 12 та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094).

Тож, по суті, наразі повноцінно працює лише критерій «заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення». На жаль, в нацстандартах відсутні будь-які орієнтири, на які можна було би опиратися під час обґрунтування обставин, які вказують на те, що заборгованість не буде повернена (погашена) боржником. Тому формально в кожному конкретному випадку це мірило мають оцінювати управлінці компанії.
Разом з тим, у запитанні Ви вказали, що більшість пайовиків уже померла. А у ч. 1 ст. 608 ЦКУ сказано, що зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Таким чином, у тому звітному періоді, коли Вами класифіковано дебіторку як безнадійну (наприклад, через смерть боржника) її доречно списати на витрати (тобто в дебет субрахунку 944).

Щодо строку позовної давності повідомляємо. Види позовної давності та правила обчислення її строків при здійсненні внутрішньоукраїнських операцій прописані в ЦКУ. Останнім визначено, що загальна позовна давність дорівнює три роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ).

За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦКУ). Своєю чергою, визначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності стартує зі спливом строку виконання (абз. 1 ч. 5 ст. 261 ЦКУ). Інакше кажучи, якщо договором чітко визначено, що оплатити гроші треба 13.11.2024 р., але контрагент в обумовлений строк цього не зробив, то з 14.11.2024 р. теоретично мав би розпочатися відлік строку загальної позовної давності.

Але ще в 2020 р. в Прикінцеві та перехідні положення ЦКУ законодавці додали п. 12 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Урядом з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. А, зокрема, загальний строк позовної давності як ми тільки-но вказували зафіксовано в ст. 257 ЦКУ. Пізніше «карантинна» пауза строків давності була підхоплена (без якихось часових проміжків) призупиненням у зв’язку із воєнним станом (див. п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).

Отже, якщо трирічний строк позовної давності у Вас почав діяти ще до карантину і, відповідно, до воєнного стану (тобто до 12.03.2020 р. — див. постанову КМУ від 11.03.2020 р. № 211), то наразі про його сплив говорити ще зарано (принаймні стосовно тих боргів, які виникли після 2017 року). Адже він ще продовжується на період дії воєнного стану.

Податковий облік списання дебіторки та кредиторки залежить від системи оподаткування, на якій Ви перебуваєте. Якщо Ви платники єдиного податку 4 групи, то означене списання взагалі не вплине на Ваш податковий облік. Адже об'єктом оподаткування у єдинників 4 групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292-1.1 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n119991-1).

Хіба що доход від списання кредиторки в такому разі може вплинути на частку сільгосптоваровиробництва.

Раді допомогти, звертайтесь ще!