Заголовок тимчасово відсутній

Специфікація — це документ, який є додатком до договору. Вона не є самостійним первинним документом, оскільки не містить даних про господарську операцію. Як і договір, специфікація лише містить інформацію про склад товарів або послуг, які одна сторона має намір продати, а інша — купити. Видаткова накладна — це первинний документ, який підтверджує рух товарно-матеріальних цінностей і фіксує господарську операцію, яка змінює склад активів та зобов’язань обох сторін.

Якщо специфікація є додатком до договору, а договори різні, слід звернути увагу на умови постачання, прописані в кожному договорі. Якщо видаткова накладна ґрунтується на умовах одного договору, але містить товари, зазначені в іншому договорі, виникає невизначеність, яка може призвести до проблем у розрахунках між контрагентами. Проте законодавчих підстав вважати це невірним немає, оскільки підприємства самостійно встановлюють порядок оформлення операцій передачі запасів у межах договірних умов. Головне, щоб документи, які містять відомості про господарські операції, відповідали вимогам первинного документа згідно із Законом про бухоблік та Положенням №88. Таким чином, недоцільно оформлювати одну видаткову накладну на товари з різних договорів, але оформлення однієї видаткової накладної на товари з двох специфікацій одного договору є цілком прийнятним. Усе залежить від того, як прописані умови передачі товарів у договорі та чи немає специфічних вимог, узгоджених сторонами.

Можна сказати з упевненістю: якщо оформлення однієї видаткової накладної на декілька специфікацій не порушує податковий облік (хоча може створити певні незручності для бухобліку), то оформлення однієї податкової накладної на дві видаткові накладні або двох податкових накладних на одну видаткову накладну — це абсолютна помилка, яка робить таку податкову накладну недійсною (що витікає з 201.7 ПКУ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!