Заголовок тимчасово відсутній

Відповідно до п. 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 44.2 ПКУ юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним пп. 3 пункту 291.4 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою Мінфіном. Зокрема, Мінфін затвердив спрощений план рахунків наказом N 186 від 19.04.2001. Платники єдиного податку можуть використовувати цей спрощений план замість загального плану рахунків, затвердженого наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291. Проте на практиці більшість юросіб – платників ЄП користуються загальним планом рахунків.

Також у пп. 296.1.3 ПКУ зазначено, що платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ПКУ. Але вести спрощений бухгалтерській облік ви забов'язані

Документообіг на кожному підприємстві є індивідуальним і визначається виключно сферою його діяльності та особливостями його роботи. Документообіг затверджується наказом керівника підприємства. Як правило, на малих підприємствах документи поділяються на первинні документи та зведені облікові документи.

Найпоширенішим переліком первинних документів є такий:

Документи по основних засобах – надходження ОЗ, нарахування амортизації, вибуття ОЗ;
Документи по нематеріальних активах, якщо такі є - надходження НМА нарахування амортизації, вибуття НМА;
Документи по руху товарів та інших запасів – видаткові накладні постачальників (на підставі яких ТМЦ оприбутковуються на баланс), акти приймання – передачі ТМЦ, акти списання ТМЦ, видаткові накладні на продаж товарів та інших ТМЦ покупцям тощо;
Документи по обліку витрат на виробництво та випуску готової продукції (якщо підприємство займається виробництвом);
Митні декларації – як експортні, та і імпортні;
Касові документи;
Виписки банків по гривневих та валютних рахунках (зокрема, цими документами підтверджується база оподаткування єдиним податком);
Документи по операціях з цінними паперами, якщо такі операції є;
Авансові звіти, якщо є видача коштів підзвіт працівникам;
Акти надання послуг та виконання робіт замовникам, якщо підприємство займається наданням послуг чи виконанням робіт;
Акти приймання-передачі внесків засновників у статутний та додатковий капітал;
Рішення засновників про виплату дивідендів засновникам;
Кредитні договори з банками, якщо підприємство має кредити;
Акти наданих послуг та виконаних робіт від виконавців та підрядників, якщо підприємство користується послугами и роботами сторонніх осіб;
Документи по нарахуванню заробітної плати;
Бухгалтерські довідки по нарахуванню платежів в бюджет, зокрема єдиного податку, по нарахуванню курсових різниць, процентів банку за кредит або за депозит і т.ін.;
Інші документи, які не зазначені вище, але по яких відбувається рух активів та зобов’язань та по яких виникають зобов’язання з нарахування єдиного податку (зокрема, угоди про списання заборгованостей тощо).
На підставі цих первинних документів здійснюються записи на бухгалтерських рахунках з використанням загального або спрощеного плану рахунків.

Як правило, при веденні бухобліку за допомогою комп’ютерних програм кожне підприємство самостійно визначає, які облікові регістри слід роздруковувати з програми. Найчастіше це оборотно-сальдові відомості та журнали-ордери за тими рахунками, за якими були проведені господарські операції.

У кінці звітного періоду складається та роздруковується оборотно-сальдова відомість по всіх рахунках (ще її називають оборотно-сальдовий баланс). На підставі цієї відомості складається фінансова звітність.

Відповідно до п. 44. ПКУ платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Загальний строк зберігання первинних документів для юридичних осіб на загальній чи спрощеній системах оподаткування, а також для юридичних осіб, що мають статус неприбуткових, тепер буде встановити 1825 днів, тобто 5 років. В межах цих 5 років треба зберігати первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансової звітності та будь-які інші документи, які є пов'язаними з обчисленням та сплатою податків.

Порушення строків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності та/або ненадання цих документів податківцям під час перевірки - 1020 грн; 2040 грн — повторне порушення протягом року

За відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій коштів і матеріальних цінностей застосовується штраф від 8 до 15 н. м. д.

Показники фінзвітності не відповідають даним бухобліку. Виправляти це однозначно потрібно, адже помилки можуть вплинути на фінансовий результат. З помилками поточного періоду (під періодом мається на увазі звітний рік) питань немає – їх виправляють методом сторно або допроведення у поточному ж періоді. Якщо при цьому підприємство подавало фінзвітність до органу статистики щоквартально і помилка вже була зазначена у поданій звітності, то вона теж потребує уточнення (подання наново).

А якщо це помилки минулих періодів і вони призвели до змін у доходах та витратах, то виправляємо їх шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на початок звітного року (п. 4 П(С)БО 6).

Факт таких виправлень за минулі роки у звітності треба буде розкрити у примітках до фінансової звітності, а також навести інформацію про помилку: її зміст і суму, зазначити статті, які були перераховані внаслідок виправлення помилок та з метою повторного подання порівняльної інформації.

Щодо відновлення обліку до 01.01.24 року, це може мати сенс, якщо ви плануєте покращити прозорість та відповідність вашого бізнесу, особливо якщо маєте намір залучити інвестиції, кредити або покращити взаємодію з податковими органами. Це також може допомогти уникнути майбутніх санкцій і покращити фінансові показники. Однак, це потребуватиме значних зусиль і часу, щоб привести документи у відповідність до вимог законодавства.

Раді допомогти, звертайтесь ще!