Заголовок тимчасово відсутній

Означені борги вплинуть на декларацію з податку на прибуток лише під час їх списання.

У запитанні Ви вказали, що фірма має кредиторську заборгованість. Поруч з цим, податківці неодноразово вже наголошували, що в прибутковому обліку списання кредиторської заборгованості слід відображати за правилами бухобліку (див., наприклад, консультацію у категорії 102.12 ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41188).
Відповідно до п. 5 НП(С)БО 11 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#Text зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Отже, як бачите, в бухобліку кредиторка формально підлягає списанню до складу доходу (Дт 631 Кт 717) саме тоді, коли підприємство приймає рішення про те, що воно її більше не погашатиме (а якщо контрагент закрився, то відповідно немає кому погашати борги). При цьому визнаний в бухобліку доход від списання кредиторки впливатиме й на оподаткування.

Якщо ж мова йде все таки про дебіторську заборгованість, то в такому разі слід діяти так. Відповідно до п. 5 та п. 11 НП(С)БО 10 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#Text дебіторську заборгованість необхідно вилучати з активів лише у разі визнання її безнадійною. Поняття останньої розкрито у п. 4 НП(С)БО 10. Він до безнадійної зараховує поточну дебіторську заборгованість, щодо якої:

1) існує впевненість про її неповернення боржником;

або

2) за якою минув строк позовної давності.

У запитанні Ви вказали, що боржник закрився (припускаємо це значить, що його ліквідовано). В такому разі звичайно, що борг вже не буде погашеним. Тому в бухобліку дебіторську заборгованість боржника, якого ліквідовано, варто списати. У бухзаписах це можна показати так: Дт 944 Кт 361.

Щодо податкового-прибуткового обліку відмітимо таке. Якщо Ваше підприємство - платник податку на прибуток, який не веде облік податкових різниць з р. III ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20240616#n2502, то списання дебіторки у прибутковому обліку Вам слід відображати суто за правилами бухобліку.
Якщо ж Ви ведете облік податкових різниць, то під час списання дебіторки слід зважати на коригування із пп. 139.2.2 ПКУ. Останній мовить, про те, що треба зменшувати бухфінрезультат до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256. Останній до числа податкової безнадійної заборгованості зараховує й "заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією" (див. пп. "з" пп. 14.1.11 ПКУ.

Тож, якщо боржник дійсно ліквідований, то в прибутковому обліку коригувальні платники через різницю із рядка 2.2.3 додатка РІ можуть врахувати витрати від такого списання.

До речі, бухвитрати від списання такої дебіторки (тобто ті, що показані за дебетом субрахунку 949) з метою оподаткування коригувальні платники нівелюють через збільшувальне коригування із пп. 139.2.1 ПКУ (рядок 2.1.3 додатка РІ).

Зверніть увагу: прострочена заборгованість (тобто та, яку ще не можливо визнати безнадійною) в бухобліку повина так і висіти на субрахунку 361, 377. Тобто вона ніяк не впливає на витрати підприємства (хіба що щодо неї створено резерв сумнівних боргів). Тому відповідно й в декларації з податку на прибуток окремо її не фіксують.

Раді допомогти, звертайтесь ще!