Заголовок тимчасово відсутній

Грошова кредиторська заборгованість в іноземній валюті є монетарною. Тому на кожну дату балансу і на дату погашення такої заборгованості резидент мав розраховувати курсові різниці (пп. 7, 8 НП(С)БО 21).

Враховуючи монетарний характер грошової заборгованості перед нерезидентом, резидент на дату додаткової угоди до контракту або іншого подібного документа, що узаконив прощення нерезидентом боргу, мав здійснити остаточний перерахунок суми валютної заборгованості.

При цьому раніше відображені в бухобліку курсові різниці від перерахунку заборгованості через прощення боргу не сторнують. Адже до дати прощення заборгованість була монетарною. Тому курсові різниці за нею нараховувалися правомірно (відповідно до вимог валютного НП(С)БО 21) і жодної помилки не було.

Додатна курсова різниця, яка виникає на дату прощення боргу, потрапляє до складу бухгалтерського доходу (Дт 632 — Кт 714), а від’ємна — до складу витрат (Дт 945 — Кт 632).

Сума ж самої прощеної грошової заборгованості у розмірі, що зафіксований після здійснення перерахунку за курсом НБУ на дату прощення заборгованості (додаткової угоди), потрапляє до складу доходу звітного періоду шляхом формування проводки: Дт 632 — Кт 717.

Якщо нерезидент прощає резиденту заборгованість (як товарну, так і грошову), то у податковому обліку як у малодохідника, так і високодохідника ця операція відображатиметься за правилами бухгалтерського обліку.

Адже нормами ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з прощення боргу, у тому числі який виник перед нерезидентом за поставлену продукцію, шляхом укладення додаткової угоди.

На цьому прямо наголошують і фіскали (лист ДПСУ від 03.10.2023 № 3330/ІПК/99-00-21-02-02-06).

Не встановлює ПКУ ніяких спеціальних коригувань і щодо курсових різниць. Тому і про курсові різниці, пов’язані з прощеною грошовою заборгованістю, хвилюватися не слід.

Прощення боргу нерезидентом може вплинути на фінансовий результат підприємства, але сама операція прощення боргу (списання нарахованих відсотків) не є об'єктом для заповнення додатка ПН, оскільки це не є нарахуванням податку на репатріацію.

Якщо сума прощених відсотків перевищує встановлені межі для контрольованих операцій, то така операція може підлягати включенню до Звіту про контрольовані операції. Варто перевірити граничні значення та інші умови, при яких операція з нерезидентом вважається контрольованою.
Прощення боргу (списання відсотків) не є об'єктом оподаткування податком на репатріацію. Податок на репатріацію застосовується при фактичній виплаті процентів нерезиденту, а не при їх списанні.

Раді допомогти, звертайтесь ще!