Заголовок тимчасово відсутній

14.1.52-1. ПКУ - договір добровільного медичного страхування - договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

Тобто, цей пункт передбачає відшкодування закладу охорони здоров'я, а не працівнику.

Податок на прибуток. Витрати на медстрахування відображаємо у складі витрат операційної діяльності (див. лист Мінфіну від 22.03.2010 № 31-34000-20-10/6144). Тому вони потрапляють до податкових витрат та впливають на фінрезультат — об’єкт оподаткування податком на прибуток (п.п. 134.1.1 ПКУ). Додаткових коригувань фінрезультату для страхових платежів не передбачено.

Разом із тим платникам податку на прибуток слід урахувати норми ст. 123-1 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10593). Так, у разі порушення вимог до договорів ДМС, установлених п.п. 14.1.52-1 ПКУ, страхувальник-роботодавець (страхувальник-резидент Дія Сіті «на загальних підставах») зобов’язаний збільшити фінрезультат до оподаткування звітного періоду. Таке збільшення відбувається на суму визнаних у бухобліку витрат на сплату страхових платежів (внесків, премій), збільшену на суму пені в розмірі 120 % облікової ставки НБУ, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або ж договір перестав відповідати вимогам п.п. 14.1.52-1 ПКУ. Цю різницю розраховують як високодохідники, так і малодохідники.

Коригування, передбачене ст. 123-1 ПКУ, застосовується до договорів ДМС, зокрема, у тих випадках, якщо в результаті припинення трудових відносин (гіг-контракту) між страхувальником і застрахованою особою договір ДМС перестав відповідати вимогам, передбаченим п.п. 14.1.52-1 ПКУ (див. лист ДПСУ від 07.12.2021 № 4581/ІПК/99-00-21-02-02-06).

Раді допомогти, звертайтесь ще!