Заголовок тимчасово відсутній

Вітаю. Яким чином можливо зменьшити заборгованість нерезидента-покупця по експортному контракту, якщо цей контракт знято з валютного контролю, але ще є несплачена сума заборгованості за товар. Які дії підприємства можуть бути в цьому випадку та як відобразити зменьшення боргу в бухгалтерському обліку і як це відобразиться на податках: податку на прибуток та ПДВ. Дякую

ВК

Валентина, консультант

експерт

31.07.2024 | 17:37

Очікує відповідь

Якщо маєтте Дт 362 (сальдо) по експорту, то не рекомендуємо його якось зменшувати чи "прощати" борг.

Дочекайтеся спливу строку позовної давності та спишіть в бухобліку. Таке списання прийме і податковий облік (п. 14.1.11 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256) та п. 139.2 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10685)).

Для списання заборгованості по стркоу позовної давності по нерезиденту треба подивитися умови договору з нерезидентом - як там визначені правила застосування позовної давності:

1) право якої країни сторони договору використовують в договорі при виникненні спорів;

Закон про міжнародне приватне право № 2709 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n140) визначає наступне:

"Стаття 35. Позовна давність

1. Позовна давність визначається правом, яке застосовується для визначення прав та обов’язків учасників відповідних відносин.

2. Вимоги, на які позовна давність не поширюється, визначаються правом України, якщо хоча б один із учасників відповідних відносин є громадянином України або юридичною особою України."

2) чи поширюється на договір дія Конвенції про позовну давність (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_002#Text). Конвенція поширюється (ст. 3), по якій строк позовної давності становить 4 роки і не залежить від норм українського законодавства:

- тільки на контракти, сторони яких перебувають у країнах, що її ратифікували (перелік таких країн установлений МЗС у листі від 16.12.02 р. № 72/36-612/6-2968, від 17.12.2007 р. N 72/19-612/1-3811);

- тільки на договори міжнародної купівлі-продажу товарів і не поширюється на відносини, пов’язані з виконанням робіт і наданням послуг.

- Конвенція не застосовується (ст. 3, 4), у разі, коли сторони договору в ясній формі виключили застосування її положень (тобто чітко вказали на це у ЗЕД-контракті);

- до продажу: фондових паперів, акцій, забезпечувальних паперів, оборотних документів і грошей; судів водного і повітряного транспорту; електроенергії.

Отже, якщо застосовується право України, то строк позовної давності визначається з урахуванням його зупинення на час карантину та воєнного стану (п. 12 та п. 19 р. ХХІ ЦКУ).

Якщо застосовується міжнародна Конвенція - строк позовної давності - мінімум 4 роки (якщо сторони не встановили в договорі більший термін), і цей строк не зупиняється на карантин та воєнний стан в Україні

Якщо застосовується право іншої країні (сторони договору), то застосовується строк позовної давності за законом даної країни

Якщо настане час списання боргу, то в обліку:

Дт 944 (38) Кт 362 - витрати

ПДВ не нараховується, оскільки ПДВ був нарахований по ставці 0% в момент вивезення товару і списання заборгованості нерезидента нічого не міняє.

Додатково рекомендуємо отримати ІПК

Раді допомогти, звертайтесь ще!