Заголовок тимчасово відсутній

Проведення заліку заборгованостей регулюється положеннями ст.601 ЦКУ. Зарахування є одним із способів припинення зобов'язань, при цьому і зарахування може бути здійснене за наявності одночасно таких умов:

1) вимоги сторін мають бути зустрічними, тобто такими, що випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одних зобов'язань є боржником іншого;

2) вимоги повинні бути однорідними, тобто в обох зобов'язаннях мають бути речі одного роду. Можна зарахувати грошовий борг проти грошового, товарний борг проти товарного. Згідно заданого питання пропонується проводити залік: грошовий борг за послуги проти грошового боргу за товар.

3) необхідно, щоб за обома вимогами уже настав термін виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимогу за зобов'язанням, яке не підлягає виконанню. До зарахування може бути також пред'явлено вимогу, термін якої не вказаний або яка підлягає виконанню на першу вимогу кредитора.

Заборони на зарахування зустрічних однорідних вимог чинні нормативні документи не містять, зокрема, не містить прямох заборони Постанова №18.https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22#Text

Відповідно до п. 14-6 Постанови НБУ від 24.02.2022 р. №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» введено обмеження на проведення операцій зарахування зустрічних однорідних вимог з нерезидентами. Так, банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Але, це обмеженні фактично застосовується тільки якщо операціїї підпажають під валютний нагляд - але в даному випадку це не так (по одниій операіїї поставка відбулася, а по другій - послуги, що не підпадають під валютний нагляд). Отже, дивлячись з цього боку, таку схему можливо було б реалізувати. Але, слід враховувати пункти 141.4.1 підпункт к) та пункт 141.4.2 ПКУ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n10752

Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за цим Кодексом до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

Пс = СД*100/(100 - СП) - СД, де:

Пс - сума податку до сплати;

СД - сума виплаченого доходу;

СП - ставка податку, встановлена цим підпунктом. (15%)

Тут маємо дохід в негрошовій формі, бо залік зустрічних вимог -це як раз і є дохід в негрошовій формі. Отже враховуючи, що згідно зі ст. 3 ПКУ чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України, питання про оподаткування такого доходу вирішується згшідно міжнародних договорів, якщо такі існують. Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України передбачено статтею 103 ПКУ. Згідно з пунктом 103.4 статті 103 ПКУ підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. (Докладно в листі ДПС https://zak.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/800682.html ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!