Заголовок тимчасово відсутній

В питанні невизначеність: внесене в статутний капітал майно не може бути одночасно власністю фізичної особи. Майно, яке інвестор (засновник) вносить в обмін на корпоративні права емітента таких прав (товариства) переходить у власність товариства і мало б бути належним чином оформлене.

ЦКУ, стаття 115 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n661 . Майно господарського товариства

1. Господарське товариство є власником:

1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу

Отже, саме власник має право володіти, користуватися і розпоряджатися таким майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦКУ). Після внесення автомобіля у статутний капітал засновник (фізична особа) більше ніякого відношення до такого майна не має.

Звісно, якщо це було оформлене належним чином.

Право власності на транспортний засіб виникає з моменту його державної реєстрації, а не з моменту передачі автомобіля за договором купівлі-продажу. Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабміну № 1388 передбачено обов'язок власників ТЗ та осіб, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представників, зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Отже, якби насправді засновник вніс ТЗ у статутний капітал, він не був би його власником на даний момент, а відповідно і не міг би продати.

Якщо автомобіль належить власнику фізичній особі, підприємство не має ніякого відношення ані до доходу від його продажу, ані до податків, які сплатила фізична особа. Також підприємство не має на балансі такого автомобіля і відповідно його не списує.

Таким чином, якщо підприємство обліковувало транспортний засіб як належний йому основний засіб, нараховувало амортизацію, відображало в балансі - це помилка. Також помилкою було б відображати внесок учасника як сплачений.

Якщо автомобіль був наданий підприємству у користування на підставі догвору оренди або позички , підприємство могло обліковувати витрати на його утримання , але у власність він не перейшов та на балансі не перебував Тут можна було б порадити, якщо деякі з таких витрат капіталізувалися та обліковувалися як окремий об'єкт, списати такий об'єкт через закінчення терміну оренди або позички, передати об'єкт оренди власнику та надалі підприємство не матиме до нього відношення. Інші помилки минулих періодів щодо обліку об'єкту ОЗ , якого не існувало - виправити. Оскільки підприємство є платником єдиного податку, ніяких податкових наслідків така ситуація не матиме.

Ситуація зараз невизначена, для того, щоб зрозуміти , в який бік рухатися, слід з'ясувати, яким чином автомобіль опинився на балансі підприємства, щоб тепер його списувати, коли право власності і досі належить фізичній особі. Підприємство як платник єдиного податку не отримає негативних наслідків через те, що не відбувалося ані заниження податку на прибуток, ані недонарахування ПДВ - адже на єдиний податок витрати не впливають. Але все ж, юридично ситуація невпорядкована. Тут проглядаються також можливі порушення з точки зору надання доходу власнику транспортного засобу через його ремонт та обслуговування - неоподаткування таких доходів податковим агентом-підприємством. Зараз нічого списати неможливо, оскільки неможливо було з самого початку ставити на баланс.

Можливо, в питанні є неточності, і ситуація дещо інша - тоді прошу пояснити.

Раді допомогти, звертайтесь ще!