Заголовок тимчасово відсутній

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"
Законодавство України передбачає, що право власності та інші речові права на нерухомість, обтяження, а також їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Права на нерухомість, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації.

За своєю суттю державна реєстрація є фактом публічного визнання державою відповідного права особи на нерухоме майно шляхом внесення відомостей про це до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
обто, до моменту реєстрації відповідно до буквального тлумачення законодавства права не виникають, навіть якщо у особи є відповідні правовстановлюючі документи.

Останнім часом суди зазначають, що державна реєстрація прав не є підставою набуття прав, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права, що унеможливлює ототожнення факту набуття права з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права, необхідним є перш за все встановлення підстав набуття прав, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення прав, такої підстави закон не передбачає. Відповідна позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 06.11.2019 у справі № 910/14328/17, від 29.08.2019 у справі 910/10984/18.
Також варто відзначити, що права, які виникли до 2013 року, проте не відображені в Реєстрі вважаються такими, що виникли (навіть застосовуючи більш формальний підхід), якщо (1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або (2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Отже, якщо підприємство дійсно користується майном, яке було набуто на законних підставах, але нележим чином не зареєсроване , то необхідно привести документи у відповідність.
Щодо деклараціїї, термін подання - до 20 лютого поточного року. Юридична особа декларацію з розрахунком суми річного податку та інформацією про об’єкти нерухомості.
На платникiв податку на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки покладено обов’язок подання не пiзнiше 20 лютого звiтного року до контролюючого органу за мiсцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Нова форма декларації набрала чинності 24 листопада 2023 року, отже Податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік подається за оновленою формою – електронний ідентифікатор форми J0302107. Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості. База оподаткування для юридичних осіб:

обчислюється, зважаючи на загальну площу кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Ставка податку встановлюється органами місцевої влади та становить не більше 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за кожний квадратний метр бази оподаткування.
Для декларування податкових зобов’язань у поточному році, подається декларація за типом — «Звітна».

Якщо після подання звітної декларації, до 20 лютого, виникла необхідність в уточненні чи зміні даних по тій самій територіальній громаді, подається декларація за типом — «Звітна нова». Якщо уточнення виникли після 20 лютого, подається «Уточнююча» декларація, при цьому обов’язково вказується реєстраційний номер декларації, що уточнюється.

У поле «починаючи» вносяться данні про дату набуття права власності на новопридбані об’єкти нерухомого майно.

Декларація подається до органів податкової служби за місцезнаходженням нерухомого майна. Назва контролюючого органу вноситься в рядку 4 декларації.

У рядках 5.1–5.5. та 6.1.–6.5. зазначається зведена інформація по додатку 1 та додатку 2 до декларації, відповідно.

Додатки 1 та 2 є невід’ємною частиною декларації. Їх кількість необхідно зазначити у рядку 7 декларації.

Додатки обов’язково повинні містити:

Порядковий номер.

Податковий номер платника.

Код територіально громади за КАТОТТГ.

Тип декларації та додатків (звітний, уточнюючий тощо).

Код типу об’єкта (визначається згідно Національного класифікатора НК 018:2023).

Адресу розташування об’єкта (якщо адреса відсутня або об’єкт знаходиться за межами населеного пункту, то вказується код КАТОТТГ, а в графі адреси можна вказати «за межами села «Х»).

Реєстраційні дані об’єкта (графи 5–8).

Кількість місяців перебування об’єкта у власності, поквартально (якщо об’єкт перебував у власності весь рік, у графах 10ؙ–13 пишеться цифра «3»).

Ставку податку щодо кожного об’єкту та розмір мінімальної зарплати у звітному році (графи 14–15). У графі 16 пишеться «25 000», у випадку застосування до об’єкту «податку на розкіш».

Річна суму податку по кожному об’єкту (графа 17) та узагальнена сума по всім об’єктам (рядок 2.0., графа 17).

Код пільги зі сплати податку, згідно довідника пільг, її розмір, строк користування та суму (за наявності).

Розрахунок суми податкового зобов’язання до сплати — поквартально (різниця між показниками граф 17 та 22).

Раді допомогти, звертайтесь ще!