Заголовок тимчасово відсутній

Якщо у підприємства є договори з іншими підприємствами на отримання безповоротної фінансової допомоги (БПФД), підприємство не може самостійно в односторонньому порядку змінити умови таких договорів.

Якщо БПФД не буде повернена вчасно і підприємство взагалі прийняло рішення її не погашати, то списання кредиторської заборгованості у податковому обліку буде аналогічне до бухгалтерських правил.

Адже ПКУ не передбачає жодних різниць для кредиторської заборгованості. Тобто, все, як відображено в бухгалтерському обліку, так і залишиться.

При цьому зверніть увагу, якщо підприємство має кредиторську заборгованість і не планує її погашати, відносити її до доходу можна лише або після ліквідації кредитора, або після того, як сплинув строк позовної давності та документально оформлено рішення про її непогашення. Тільки після цього на дату балансу кредиторську заборгованість включають до доходу (п. 5 П(С)БО 11 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#Text).

У бухгалтерському обліку це відображають проводкою: Дт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» (рахунок обліку кредиторської заборгованості) Кт 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» (щодо доходів від списання кредиторської заборгованості, що виникла під час операційного циклу), 746 «Інші доходи» (від списання кредиторської заборгованості, що не виникла під час неопераційного циклу). Але для цього підприємство має бути впевненим, що воно не погашатиме зобов’язання, тобто лише сплив строку позовної давності — це ще не 100-відсоткова підстава для списання кредиторської заборгованості, адже навіть після цього все ж залишається ймовірність проведення розрахунків. 100% впевненість у неповерненні виникає, наприклад, коли кредитор простив борг з укладанням додаткової угоди або додатку до договору.

Оскільки неповернута "прощена" або списана за строком давності БПФД попадає в дохід підприємства, отже вона збільшує доходи, а отже - збільшує податок на прибуток. Іншого оподаткування немає.

Раді допомогти, звертайтесь ще!