Заголовок тимчасово відсутній

Платники єдиного податку звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (пп. 4 п. 297.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20240401#n7200).

Тобто, єдинники четвертої групи не сплачують земельний податок лише за землі, які вони використовують у сільгоспвиробництві, тобто за землі сільськогосподарського призначення. Нормою ст. 22 Земельного кодексу https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n299 до земель сільгосппризначення віднесено:

- сільгоспугіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

- несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення), землі під господарськими будівлями і дворами, під інфраструктурою оптових ринків сільгосппродукції, землі тимчасової консервації тощо.

Тож до сільгоспземель належать не лише ті, на яких безпосередньо вирощується сільгосппродукція (сільгоспугіддя), а й землі під господарськими будівлями і дворами, полезахисні лісові смуги тощо. Наскільки ми зрозуміли, ваша земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення як несільськогоссподарські угіддя. Таким чином, сплачувати податок за таку ділянку не потрбно.

Проте, як випливає із визначення, наведеного в п. 297.1 ПК, окрім цільового призначення важливим є й фактичне використання землі. Тому, якщо земельна ділянка сільгосппризначення, наприклад, передається в оренду, за неї також доведеться сплатити земельний податок. Адже такі ділянки в сільгоспвиробництві не використовуються.

Раді допомогти, звертайтесь ще!