Заголовок тимчасово відсутній

Потрібно поставити на позабаланс, щоб уникнути оприбуткування на баланс при інвентаризації.

Виявлені у результаті інвентаризації лишки підлягають обов’язковому оприбуткуванню (абз. 2 п. 4 розд. IV Положення № 879 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14#Text) . Це повною мірою стосується і особистих речей працівників, виявлених при інвентаризації на робочих місцях, але не оформлених належним чином. Ідеться як про побутові речі, так і про комп’ютерну техніку, оргтехніку тощо.

Щоб уникнути ситуації оприбуткування на баланс установи власного майна працівника, необхідно відповідним чином оформити наявність цього майна в установі.

Наприклад, відповідальне зберігання.

Коли речі знаходяться на відповідальному зберіганні, одна сторона зобов’язана зберігати речі, які передані їй другою стороною, та повернути їх у схоронності (ч. 1 ст. 936 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4430). Для цього між сторонами (роботодавцем та працівником) укладається договір зберігання у письмовій формі (ч. 1 ст. 937 ЦКУ). У такому договору слід визначити такі основні моменти, як:

1) опис речей, які передаються на зберігання;

2) вартість речей узгоджена сторонами (наприклад, на підставі моніторингу цін на подібні речі з урахуванням їх фактичного стану або на підставі документів, які підтверджують вартість придбання нових речей);

3) строк дії договору (строк зберігання може бути встановлений або ні). Якщо строк зберігання договором не встановлено, установа зобов’язана зберігати речі до пред’явлення працівником вимоги про їх повернення (ч. 2 ст. 938 ЦКУ);

4) характер зберігання — безоплатний. Безоплатне зберігання речей передбачено ч. 4 ст. 946 ЦКУ;

5) право установи на користування річчю за згодою працівника. Майте на увазі: користуватися річчю, переданою на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі, без згоди працівника заборонено (ч. 1 ст. 944 ЦКУ);

6) обов’язок установи повернути речі працівнику. Установа зобов’язана на першу вимогу працівника повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (ч. 1 ст. 953 ЦКУ);

7) відповідальність за втрату або пошкодження прийнятої на зберігання речі.

Важливо: за втрату (нестачу) речі, прийнятої на зберігання, установа відповідає — у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі — у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо ж якість речі змінилася настільки, що її не можливо використовувати за первісним призначенням, — працівник має право відмовитися від цієї речі й вимагати від установи відшкодування її вартості. Такі вимоги визначено нормами ст. 950 та 951 ЦКУ.

Щодо оформлення. Розпочинати процедуру слід із заяви працівника. Така заява підтверджує намір працівника передати свої речі на відповідальне зберігання (з можливістю використання). До речі, аби забрати особисті речі та розірвати договір зберігання, також знадобиться заява працівника.

Крім того, письмова форма договору зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття речей на зберігання посвідчено розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (абз. 3 ч. 1 ст. 937 ЦКУ).

Це означає, що прийняття/повернення речей на зберігання слід оформлювати документально. Таким документом може бути Акт приймання-передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання. Типової форми цього Акта не існує. Тому можна використовувати самостійно розроблену форму. Звісно, остання повинна містити всі обов’язкові реквізити первинних документів, передбачені ст. 9 Закону про бухоблік.

Раді допомогти, звертайтесь ще!