Заголовок тимчасово відсутній

У такому випадку доречно було б використати гнучкий режим робочого часу.

Регулювання гнучкого режиму робочого часу отримало своє закріплення в межах окремої ст. 60 КЗпП України. (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387)

Гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу. Тобто окремий працівник (група працівників) може(уть) працювати за індивідуальним графіком роботи, який відрізняється від загального графіка роботи підприємства, установи, організації.

Гнучкий режим робочого часу може встановлюватися за письмовим погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або уповноваженим ним органом.

Слід зазначити, що гнучкий режим роботи є альтернативою ненормованому робочому часу, якщо виробничі процеси дозволяють надання працівникам вільного від роботи часу для відпочинку чи вирішення особистих питань з відсутністю їх у цей час на робочому місці. Працівник частину робочого часу перебуває на території підприємства (установи, організації) з підляганням правилам внутрішнього трудового розпорядку, а іншу визначає на свій розсуд. Законом передбачено лише обов’язок працювати упродовж встановленої кількості робочих годин, наприклад 8 годин на день чи в цілому 40 годин на тиждень. Роботодавець зі свого боку має забезпечити достовірний облік робочого часу.

Таким чином, у письмовому трудовому договорі про гнучкий режим роботи необхідно визначити:

1) фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки;

2) змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;

3) час перерви для відпочинку і харчування.

Відповідно до п. 3.2 Методичних рекомендацій робота в умовах гнучкого режиму робочого часу може бути організована за двома основними варіантами:

- при поденному обліку робочого часу працівник зобов’язаний додержуватися встановленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості робочого дня незалежно від його початку, закінчення та тривалості перерви на обід;

- при підсумованому обліку робочого часу працівник повинен відпрацювати встановлену відповідно до законодавства кількість робочих годин в обліковому періоді, який прийнято для підсумованого обліку робочого часу (тиждень, місяць, квартал, рік тощо). У цьому випадку протягом встановленого облікового періоду працівник повинен недопрацьовані впродовж тижня (місяця) години роботи відпрацювати в інший час, а у разі коли працівником за тиждень (місяць) відпрацьовано понад нормальну тривалість робочого часу, йому має бути надано відповідний час відпочинку.

Гнучкий режим робочого часу може варіюватися залежно від:

- початку та закінчення робочого дня, його тривалості;

- перерви на харчування та відпочинок;

- специфіки роботи, можливостей та/або бажання працівника;

- інших обставин (нерівномірного завантаження працівників роботою, коли основний обсяг робіт припадає на початок чи кінець робочого дня або виходить за його межі; сімейних обставин працівника; значної віддаленості місця роботи від місця проживання, навчального закладу дитини, лікувальної установи тощо).

Наприклад, трудовим договором може бути визначено, що протягом певного проміжку часу працівник повинен бути на робочому місці, як варіант з 8 до 11 та з 15 до 20 (якщо потрібно дотриматися денної тривалості робочого дня). Відсутність працівника на його робочому місці у фіксований час без поважних причин буде вважатися порушенням трудової дисципліни. При цьому період з 11 до 15 працівник може використовувати на власний розсуд (це його змінний час). Тривалість перерви для відпочинку та харчування має бути забезпечена відповідно до ст. 66 КЗпП України.

В умовах гнучкого режиму робочого часу тривалість робочого часу (зміни) не може перевищувати 12 годин на добу.

Як зазначають у Держпраці, тривалість роботи в окремі дні може бути як меншою, так і більшою порівняно з тривалістю робочого дня, встановленою правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Тому, доречно було б встановити саме гнучкий режим роботи такому працівнику.