Заголовок тимчасово відсутній

Стосовно термінів основної та додаткової відпустки:

Згідно статті 4 Закону України "Про відпустки" установлюються такі види відпусток:

1) щорічні відпустки:

основна відпустка (стаття 6 цього Закону);

додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону);

додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону);

інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

Тобто, щорічна основна відпустка та щорічна додаткова відпустка - це різні види відпусток і вони не можуть обмежувати тривалість одна одної

Важливо!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

Відповідно до статті 12 зазначеного Закону у період дії воєнного стану:

надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.

Стосовно доплати та відпустки:

Доплата за деззасоби - це доплата і вона ніяким чином не пов'язана з тривалістю додаткової відпустки за прибирання загальних вбиралень. Якщо така відпустка передбачена у вашому колективному договорі, то має надаватися прибиральницям.

Про тривалість відпустки для прибиральниці з інвалідністю:

Відповідно до ст.6 ЗУ "Про відпустки" особам з інвалідністю I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а особам з інвалідністю III групи - 26 календарних днів.

Згідно з розділом XXII "Загальні професії за всіма галузями господарства" Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. N 1290 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1290-97-%D0%BF#Text) прибиральники службових приміщень, зайняті прибиранням загальних убиралень та санвузлів, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів.
Конкретна тривалість відпусток за особливий характер праці встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (стаття 8 Закону "Про відпустки").

Відпустка за особливий характер праці може як приєднуватися до основної щорічної відпустки, так і надаватися в інший період.
В листі Міністерства соціальної політики від 15.03.2013 р. № 38/13/82-13 (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v38_1739-13#Text) надане роз’яснення щодо надання щорічної додаткової відпустки прибиральникам службових приміщень, зайняті прибиранням загальних убиралень та санвузлів. Так, у розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці, у цьому випадку прибиранням загальних убиралень та санвузлів, не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для цих працівників. Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснюється роботодавцем.

Стосовно розрахункових періодів:

Розрахунковий період, як вважає Мінсоцполітики, визначається окремо для оплати кожної відпустки. Причому ми не можемо сказати точніше: для оплати кожного виду оплачуваних відпусток (основна, додаткова щорічна, додаткова на дітей і т. д.).

Наприклад, згідно статті 4 Закону про відпустки, основна відпустка, додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, додаткова відпустка за особливий характер праці відносяться до одного виду - щорічні відпустки.

Але Мінсоцполітики, згадуючи у своїх листах №1623/13/84-16 від 01.12.2016 (https://www.zarplata.co.ua/?p=6320) та №1475/13/84-16 від 26.10.2016 (https://www.zarplata.co.ua/?p=6250) додаткову відпустку, не уточнює, яка саме додаткова відпустка мається на увазі (додаткова щорічна, додаткова на дітей, додаткова у зв'язку з навчанням).

Деякі бухгалтерські і кадрові видання трактують ці листи так, що для всіх підвидів щорічних відпусток треба в цій ситуації обирати один розрахунковий період, бо всі вони відносяться до одного виду відпусток. Інші видання пишуть, що треба окремо брати розрахунковий період окремо для щорічної основної відпустки, окремо для щорічної додаткової, бо конкретної прив'язки саме до "виду" відпусток у згаданих листах Мінсоцполітики немає. Пошукайте самі всі згадування слова "вид" у цих двох листах Мінсоцполітики і зрозумієте, що перша з цих думок - це спроба домислити та "притягнення за вухи".

Можливо, колись Мінсоцполітики уточнить свою думку: чи треба визначати розрахунковий період один для всіх відпусток, що відносяться до виду "щорічні відпустки", або окремо для кожного підвиду відпусток (окремо основна відпустка, окремо додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, окремо додаткова відпустка за особливий характер праці).

Все, що можно однозначно сказати, зі змісту цих двох листів: розрахунковий період у такому випадку не залежить від місяця видання наказу і кількості таких наказів.

Раніше до появи цих листів Мінсоцполітики (№1623/13/84-16 від 01.12.2016 та №1475/13/84-16 від 26.10.2016) це міністерство роз'яснювало, що найважливішим є інше:

якщо видано один наказ про надання усіх днів відпусток і при цьому відпустки надаються без розриву вихідними днями (відпустки не перериваються), то треба було обрати ОДИН розрахунковий період для визначення суми відпускних.

Тобто раніше Мінсоцполітики вважало так: розрахунковий період для визначення відпускних як по одній відпустці, так і по іншій був один і той же — 12 календарних місяців, що передують місяцю початку відпустки, яка йшла першою.

Що робити, поки новий погляд Мінсоцполітики з цього приводу ще не зформульовано досить точно, плюс є невеличка ймовірність, що Мінсоцполітики повернеться до свого старого підходу (від всіх "роз'яснювачів" наших державних органів можна чекати будь-що)?

Обережний варіант, який підходить під усі варіанти мінливої думки фахівців з Мінсоцполітики: видавати окремий наказ на кожний підвид відпустки (окремо основна відпустка, окремо додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, окремо додаткова відпустка за особливий характер праці, окремо додаткова відпустка на дітей і т. д.).