Заголовок тимчасово відсутній

Договір позички, виходить, є аналогічним оренді, навіть глава 58 «Найм (оренда)» поширюється на даний вид договорів. Передачу й приймання назад майна за договорами позички можна обліковувати аналогічно оренді. У позичкодавця нараховується й амортизація.

Прийняті ж за позичкою об’єкти користувач-юрособа може відобразити за позабалансовим рахунком 01 «Орендовані недобротні активи». Хоча це й не оренда, але в Інструкції до Плану рахунків з наказу Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291, сказано те, що «даний рахунок використовується щодо «основних засобів… та інших необоротних активів отримані підприємством на підставі відповідних договорів, зокрема, але не виключно оренди (лізингу)». Таким чином, рахунок 01 не суперечить Інструкції Мінфіну.

Податківці вже дуже багато років притримуються точки зору – вони хочуть бачити подання форми №20-ОПП як при купівлі/продажу ТЗ, так й при його оренді (безкоштовній, тобто мова про позичку, чи платній)/лізингу.

Наразі у Порядку №1588, саме у абз. 2 п. 8.4, чітко прописано: «У повідомленні за формою N 20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду».
Під орендою податківці розуміють як платне користування, так і безкоштовне користування чужим майном. Так, відповідно до Пам’ятки для заповнення форми №20-ОПП у графі 10 «Вид права на об’єкт» згадується не лише просто оренда, а й звичайне право користування.

Заради уникнення непорозумінь із контролюючими органами, протягом 10 днів із дня заключення договору позички, подати за основним місцем обліку форми №20-ОПП.

Отримання у безоплатне тимчасове користування шляхом укладання договору позички з фізичною особою, не є об'єктом оподаткування у розумінні п. 185.1 ПКУ.

Коли фізична особа уклала договір позики власного транспортного засобу із юридичною особою, такий договір позички транспортного засобу є правочином, що покладає на його сторони (позичкодавця та користувача) взаємні зобов’язання. Тож у розумінні ПКУ податковий обов’язок зі сплати податкових зобов’язань може виникнути як у позичкодавця, так і у користувача, залежно від прав та обов’язків, які фактично виникають у таких осіб на підставі цього договору.

Для прикладу: якщо на підставі договору користувач проводить поточний ремонт та технічне обслуговування транспортного засобу власним коштом, то для позичкодавця такі дії не призведуть до податкових наслідків. У ситуації, коли позичкодавець проводить власним коштом капітальний ремонт траспортного засобу, а власник не відшкодовує суми таких витрат, то у нього ( власника) виникає дохід у вигляді додаткового блага.

Раді допомогти, звертайтесь ще!