Заголовок тимчасово відсутній

так, потрібна. Свою облікову політику кожна бюджетна установа визначає у розпорядчому документі. Подати керівникові установи пропозиції щодо визначення облікової політики чи її зміни з урахуванням особливостей діяльності бюджетної установи і технології оброблення облікових даних – обов’язок головного бухгалтера (пп. 7 п. 13 Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою КМУ від 26.01.2011 № 59).

Як складати облікову політику та що у ній прописувати, визначає:

НП(с)БОДС 101 «Подання фінансової звітності»;
НП(с)БОДС 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок»;

А в Методрекомендаціях щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, які затверджені наказом від 23.01.2015 № 11, Мінфін роз’яснює все детальніше. Установа має послідовно застосовувати облікову політику, щоб фінансова звітність бюджетних установ відповідала всім вимогам НП(с)БОДС (розд. ІІ НП(с)БОДС 101).

Хоч установа й самостійно визначає свою облікову політику на основі НП(с)БОДС та інших нормативно-правових актів з бухобліку в держсекторі, вона має її погодити. Це потрібно, щоб у межах головного розпорядника були єдині підходи до облікової політики.

Облікову політику установа погоджує з головним розпорядником або установою вищого рівня. Для цього вона передає наказ про облікову політику на погодження за відомчою підпорядкованістю установі вищого рівня. А установи, які мають подвійну підпорядкованість, погоджують свою облікову політику з установою вищого рівня, яка затверджує кошторис.

Тож самостійно затверджувати облікову політику на підставі наказу керівника може тільки установа – головний розпорядник бюджетних коштів.

Раді допомогти, звертайтесь ще!