Заголовок тимчасово відсутній

Якщо ці методичні вказівки є 2ма (двома) екземплярами друкованої прдукціїї, тобто ви купили саме 2 екз друковоної продукції, у кількості 2 )дві ) штуки, то ці дві брошури

які будете показувати клієнтам чи працвники будуть вичати їх (умовно) , але не роздавати ( не відчужувати) - то це вбачається як МНМА, бо термін корисного використання більше ніж 1 рік.Дт112Кт631, Дт132Кт112 у повній вартості.(при методі 100%) Коли брошури зносяться, списуються з балансу без жодного пдв.

Якщо ж ви замовлили тираж (тобто не 2 штуки, а це було вартість за одиницю), та це є продукція рекламна - обліковуєте на рахунку 209 весь тираж, вартісно та кількісно, та по мірі роздачі списуєте на витрати на збут Дт93. Видача менеджерам відбуватиметься за внутрішнім документом переміщення,підзвіт, далі звіт про розпосвюдження, далі - списання на Дт93 Кт209 на дату подання звіту менеджером, або на балансу або дату що встановлена підприємством. згдіно регламенту проведення інформаційно -рекламної кампанії. Слід розпорядчим документом підпримства встановити : замолення такого тиражу, поорядок видачі менеджерам, порядок звітування про роздані матеріали.

Придбаваючи рекламний матеріал (буклети, листівки тощо) із вхідним ПДВ, підприємство (за наявності ПН, зареєстрованої в ЄРПН) має право відобразити ПК на загальних підставах (п. 198.3 ПКУ). При цьому жодних компенсуючих ПДВ-зобов’язань за п. 198.5 ПКУ в будь-якому разі, вважаємо, нараховувати не треба. Адже рекламна роздача спрямована на збільшення обсягу продажів, тобто безпосередньо пов’язана з госпдіяльністю підприємства. Не уникнути компенсуючих ПЗ хіба що у разі реклами товарів , щл є без -ПДВ, пільгової або звільненої від ПДВ діяльності (див. п. 198.5 ПКУ). І то тут є винятки — безоплатна передача пільгових товарів з п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, які законодавець прямо звільнив від компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ.

При цьому, вважаємо, операції з безоплатної роздачі рекламних матеріалів, які можна використати виключно як носії інформації, не можна вважати постачанням товару. Адже рекламні матеріали, які виконують одну лише інформаційно-рекламну функцію, самостійної цінності не мають. Відтак розповсюдження таких носіїв інформації не вписується у визначення постачання товарів (п.п. 14.1.191 ПКУ). А отже, немає й об’єкта оподаткування ПДВ (ст. 185 ПКУ) і, відповідно, не виникає база оподаткування ПДВ (п. 188.1 ПКУ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!