Заголовок тимчасово відсутній

Вимоги щодо обігу, використання (видачі водіям тощо) та зберігання паливних карток встановлюються договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів (ПММ) за паливними картками між покупцем і продавцем. Підприємство-покупець перераховує кошти на рахунок підприємства-продавця (емітента паливних карток). Для зручності користування підприємству надається доступ до його електронного кабінету, де можна контролювати залишки та змінювати ліміти для карток.
Виділяють:

паливні картки в літрах;
паливні картки у гривнях.

Особливістю паливної картки в літрах є те, що покупець при передоплаті вже зафіксував кількість та ціну пального і надалі вона не змінюватиметься. У день зарахування пального на таку паливну картку покупцеві переходить право власності. Покупець виписує видаткову накладну та залишає пальне на відповідальному зберіганні і видає за потреби покупцеві. Після заправки транспортного засобу оператор АЗС видає чек РРО.
Основною відмінністю паливної картки в літрах від талону є те, що номінал паливної картки не визначено, ліміти регулюються власником картки в особистому (електронному) кабінеті і термін використання картки значно більший. Адже за відсутності номіналу її можна використовувати протягом всієї дії договору. З талоном інший підхід – талон безпосередньо «віддається в обмін» на пальне і не повертається.
Паливні картки у гривнях – це засіб, що ініціює переказ коштів з умовного/віртуального рахунку покупця, на який попередньо було здійснено оплату.
У цьому випадку ціна, марка, кількість пального визначається в момент заправки транспортного засобу. Проте в особистому кабінеті можна ввести обмеження для певних карток, визначивши не тільки об’єм, а й марку палива.
У власність покупця пальне переходить у момент заправки. Чек РРО видають одразу після заправки.
Інструкцією №291 передбачено облік талонів на субрахунку 203 «Паливо», а про платіжні картки нічого не сказано. За аналогією ми можемо відкрити додаткові аналітичні рахунки для паливних карток у літрах, тому що за суттю механізм передачі палива такий самий, як і в разі використання талонів.
А от гривнева картка має іншу природу. Адже при перерахуванні коштів суб’єкту господарювання – емітенту паливної картки у гривнях заборгованість залишається саме гривнева. Тому використовувати проміжний субрахунок 203/карт немає потреби. Адже визначення об’єму та ціни палива відбувається саме в момент заправки.

Раді допомогти, звертайтесь ще!