Заголовок тимчасово відсутній

1) Як передбачено п. 3 НП(С)БО 11, норми цього стандарту (зокрема, в частині дисконтування зобов’язань) застосовуються з урахуванням особливостей оцінки і розкриття інформації відносно зобов’язань, установлених іншими П(С)БО.

Своєю чергою, облік активу та зобов’язань за фінлізингом урегульовано в П(С)БО 14. Розрахунок теперішньої (дисконтованої) вартості мінімальних орендних платежів для лізингоодержувача здійснюється за правилами, прописаними у п. 5 П(С)БО 14 і додатку 1.

Відповідно до п. 5 Н(С)БО 14, одержаний у фінансову оренду об'єкт відображається в обліку одночасно як актив і зобов'язання за найменшою на початок строку оренди оцінкою: справедливою вартістю активу або теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів.

Різниця між сумою мінімальних орендних платежів та вартістю об'єкта фінансової оренди, за якою він був відображений у бухобліку орендаря на початку строку фінансової оренди, є фінансовими витратами орендаря і відображається у бухобліку і звітності лише в сумі, що відноситься до звітного періоду. Розподіл фінансових витрат між звітними періодами протягом строку оренди здійснюється із застосуванням орендної ставки відсотка на залишок зобов'язань на початок звітного періоду.

Таким чином, в НП(С)БО 14 прописані свої правила щодо дисконтування для зобов’язань за фінлізингом, а отже, правила щодо дисконтування довгострокової заборгованості, внесені у НП(С)БО 10 та НП(С)БО 11 наказом Мінфіну №379, не стосуються договорів фінлізингу.

2) Щодо курсових різниць.

Відповідно до п. 8 П(С)БО 7 до первісної вартості об’єкта включають інші витрати, пов’язані з його придбанням і доставкою, та зобов’язання (Кт 531 «Зобов’язання з фінансової оренди») за найменшою оцінкою на початок строку оренди (справедливою вартістю активу або теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів).

При зміні курсу і, відповідно, розміру лізингового платежу перераховувати вартість ОЗ отриманих в лізинг не потрібно (тобто сума на рахунку 10 залишається без змін). Різниця між розміром лізингового платежу визначеного при передачі об’єкту лізингу і розміру лізингового платежу на дату його виставлення відноситься або до витрат (на субрахунку 949 з кредитом субрахунку 611), або як дохід (Дт 377 Кт 719). Такий підхід до обліку «курсових» різниць викладено у листі Мінфіну від 31.07.2009 р. № 31-34000-10-16/20869.

Зверніть увагу, що визначати «курсові» різниці в даному випадку потрібно лише на дату виставлення лізингового платежу за новим курсом. У вас курс зафіксований, отде курсових різниці не буде

На дату балансу розраховувати курсові різниці (як у випадку розрахунків у валюті) не потрібно

Раді допомогти, звертайтесь ще!