Заголовок тимчасово відсутній

так, потрібно.

1. НЕнаймані бухгалтери, а також суб’єкти господарювання, які надають послуги у сфері бухобліку або здійснюють консультування з питань оподаткування, є спеціально визначеними суб’єктами фінмоніторингу і зобов’язані виконувати вимоги Закону № 361. Закон № 361 (так само як і інші акти законодавства) не конкретизує перелік кодів видів економічної діяльності для СПФМ. Тож першочерговим є не код КВЕД, а те, які послуги ви надаєте.
Помилково вважати, що необхідність бухгалтера стати на облік у Держфінмоніторингу виникає, тільки якщо він надає послуги ведення бухобліку. Така необхідність виникає, і якщо він надає консультаційні послуги, які передбачають, що бухгалтер / податковий консультант має інформацію про господарські операції (господарську операцію клієнта).
Фактично ставати на облік в Держфінмоніторингу потрібно, якщо:
1) є безпосереднє ведення бухобліку клієнта або
2) є надання інших бухгалтерських або консультаційних послуг (з бухобліку, оподаткування), які передбачають доступ до інформації про господарські операції / господарську операцію клієнта.
Мінфін визначає обов'язок СГ, який здійснює бухгалтерську діяльність, стати на облік з дати встановлення будь яких ділових відносин та/або проведення фін.операцій, без жодних привілей на збереження службової таємниці.
Тому, рекомендуємо подати форму обліку суб'єкта первинного фінансового моніторингу. СПМФ повинні ставати на облік у Держфінмоніторингу відразу після того, як вони встановлять перші договірні відносини з клієнтами, тобто просто розпочнуть працювати.
Узяття на облік на цей час відбувається через подання форми № 1-ФМ "Форма обліку суб'єкта первинного фінансового моніторингу", затвердженої наказом Мінфіну від 29.01.2016 р. № 24.
Форму потрібно подати на адресу Держфінмоніторингу (вул. Білоруська, 24, м. Київ, 04655, МСП 655) у роздрукованій формі або заповнені за допомогою ручки розбірливо друкованими літерами чорним чи синім чорнилом (для форм із ручним способом заповнення).
Стандартні форми подання інформації до Держфінмоніторингу у форматі PDF або Excel можна отримати на офіційному вебсайті Держфінмоніторингу за електронною адресою: https://bit.ly/319DvSy.
2. Щодо Звіту № 2-фінмон (річна), то його вперше подають за 2023 рік. Його необхідно надіслати до Мінфіну до 11 січня 2024 року (п. 4 Інструкції № 422). Ключовим чинником при цьому буде наявність здійсненої фіноперації з клієнтом. Проте не меншу вагу матиме й сам факт встановлення ділових відносин із клієнтом, тобто укладення договору. Якщо ж таких договорів із клієнтами ще немає та немає фінансової операції, взяття на облік не здійснюється і, відповідно, Звіт не подається. У іншому випадку, навіть, якщо Ви не реєструвались у Держфінмоніторингу звіт подати ви забов'язані.Оскільки такий Звіт подається не пізніше 11 січня року, наступного за звітним, а сам Наказ Мінфіну № 422, яким затверджено форму Звіту, набрав чинності лише 19.01.2022, його подання за 2022 рік не вимагалося. Тому ті, хто не подавав Звіт за 2022 рік, не несуть за таке неподання жодної відповідальності. А от за 2023 рік звітувати треба обов’язково.
Зауважимо, що Звіт до Мінфіну СПФМ надсилають в електронній формі у вигляді електронних документів у форматі Excel (Word) – на електронну пошту за адресою: infomf@minfin.gov.ua.Водночас у п. 6 розділу І Інструкції № 422 зазначено, що у разі неможливості подання звітності в електронній формі звітність до Мінфіну подається на паперових носіях.
Щодо електронної адреси СПФМ (аудиторів, бухгалтерів, податкових консультантів), то Звіт потрібно надсилати з електронної адреси, вказаної під час реєстрації (постановки на облік) у Держфінмоніторингу або наявної в ЄДР (для ЮО та ФОПів). Принаймні саме це Мінфін рекомендує у своєму листі від 28.12.2023 № 26100-05-10/36962.
3. Відповідальність за порушення законодавства з фінмоніторингу наведено у ст. 32 Закону № 361. Проте застосовується вона по-різному, «адекватно вчиненому порушенню». Саме тому у роз’ясненні Мінфін лише погрожує її неминучістю, але конкретних цифр не називає.
Який захід впливу обрати, чи надіслати письмове застереження, чи одразу вимагати сплати великого штрафу, вирішуватиме сам Мінфін.
Не останню роль у визначенні ступеня відповідальності відіграватиме те, якщо буде встановлено факт не лише неподання Звіту, а й відсутності первинного фінмоніторингу операцій з клієнтами взагалі. А також якщо стане відомо про допомогу СПФМ клієнтам у відмиванні коштів, легалізації корупційних доходів, фінансуванні тероризму тощо.
Зокрема, за невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації – штраф становить до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто до 340 000 грн).
За неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, – штраф також становить до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі вчинення двох і більше видів порушень розрахунок суми штрафу здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожен вид порушення.
При цьому для СПФМ, цей сумарний штраф не може перевищувати двократного обсягу вигоди, одержаної суб’єктом первинного фінансового моніторингу внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, – 1590 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (27 030 000, 00 грн).

Раді допомогти, звертайтесь ще!