Заголовок тимчасово відсутній

До назви п. 139.2 ПКУ додали резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).- 139.2. Резерв сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) - ось так він називається з 2020 року завдяки п. 89 р. І Закону № 466

Також нотатку про нього поміщено в пп.пп. 139.2.1 і 139.2.2 ПКУ, які керують коригуванням фінансового результату до оподаткування, себто збільшують та зменшують його відповідно. Ці уточнення були внесені до ПКУ тому, що платники податку на прибуток, які послуговуються міжнародними обліковими стандартами, контактують саме з таким резервом.

Тож звертаємось до МСФЗ 9 “Фінансові інструменти”, який повеліває визнавати знецінення фінансових активів у сумі очікуваного кредитного збитку. Кредитні збитки (credit loss) МСФЗ 9 позиціонує як різницю між усіма передбаченими договором грошовими потоками, що належать суб’єкту господарювання, і грошовими потоками, які він очікує отримати. Очікувані кредитні збитки визнають у фінансовій звітності як резерв. Він — фактичний синонім резерву сумнівних боргів і його створюють за:

— фінансовими активами, які оцінюють за амортизованою собівартістю (видані підприємством позики, депозити, дебіторська заборгованість (у тому числі торговельна) тощо) та справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

— дебіторською заборгованістю за орендою;

— дебіторською заборгованістю та контрактним активом;

— договором фінансової гарантії.

Таким чином, різняться лише бухгалтерські методи розрахунку резерву сумнівних боргів та визнання очікуваних кредитних збитків. Сам же принцип збільшення/зменшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат на формування обох резервів — однаковий.

Щодо порівняння обох резервів:

Резерв сумнівних боргів:

П(С)БО 10 класифікує дебіторську заборгованість як звичайну, сумнівну і безнадійну. Щодо безнадійної дебіторської заборгованості П(С)БО 10 регламентує процес створення резерву сумнівних боргів, його обліку для покриття безнадійної дебіторської заборгованості. Також П(С)БО 10 має приклади розрахунку резерву сумнівних
боргів.

Резерв на кредитні збитки:

У МСБО та МСФЗ немає розподілу дебіторської заборгованості на звичайну, сумнівну і безнадійну. Але така
класифікація використовується підприємствами на практиці. Тобто критерії переведення дебіторської
заборгованості з одного класу в інший здійснюються підприємством самостійно на основі професійної думки фахівця з питань бухгалтерського обліку. Оскільки у МСБО та МСФЗ немає наведеної вище класифікації дебіторської заборгованості, там немає алгоритму розрахунку резерву сумнівних боргів

Таким чином, в податковому обліку принцип для обох резервів однаковий, а з точки зору наразування - різний. Якщо підприємство веде облік за МСБО, то відповідно воно має користуватися принципами МСБО у нарахуванні резерву на кредитні збитки - але ніхто не забороняє самостійно виділити частину дебіторської заборгованості у сумнівну на розсуд підприємства

Раді допомогти, звертайтесь ще!