Заголовок тимчасово відсутній

Складати ПН при придбанні не потрібно.

Також, чинне законодавство не містить визначення поняття «робоча форма». Існує перелік, затверджений наказом Мінсоцполітики "Про затвердження Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці" від 29.11.2018 № 1804 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1494-18#n121, де зазначені певні види робіт, на яких працівників потрібно забезпечувати спецодягом. Якщо у роботодавця відсутній обов'язок видавати спецодяг працівникам, то його придбання є винятково ініціативою роботодавця. Для такого одягу немає норм видачі, строків використання тощо.

Строки використання спецодягу, а також інструменту, визначаються підприємством самостійно.

Спецодяг (інструменти), що планується використовувати більше 1 року, обліковують на рах.112:

• Дт 153 Кт 631 - придбали,


• Дт 112 Кт 153 - ввели в експлутацію (акт як по ОЗ, зараз можна складати у довільні формі)


• Дт 23,91 Кт 132 - нарахували амортизацію.

Спецодяг (інструменти), що планується використовувати менше 1 року, обліковують на рах.22:

• Дт 22 Кт 631 - придбали у постачальника


• Дт 92,91 Кт 22 - передали працівнику/в експлуатацію (акт передачі в експлуатацію довільної форми), але ведеться аналітичний облік стосовно кількості..

Облік видачі (повернення) спецодягу оформлюється формою МШ-7 «Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв». Для МШП є форми саме для спецодягу (МШ-6, МШ-7, МШ-8). Зверніть увагу, що типові форми для обліку спецодягу затверджені наказом Мінстату від 22.05.1996 № 145 (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0145202-96), який втратив чинність ще у жовтні 2021 року. На заміну цим формам Мінфін (саме він дбає про бухгалтерський облік) ніяких форм нових не розробляв. Однак підприємства й далі можуть використовувати дані форми, затвердивши їх певним внутрішнім наказом (наприклад, про організацію бухгалтерського обліку). Перед використанням таких форм можна рекомендувати видалити з них згадки про недіючий наказ Мінстату, а також згадки про УКУД – класифікатор управлінської документації, який теж втратив чинність.

Під час передачі інструменту у виробництво (відповідному працівнику чи бригадиру) оформляють картку обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. №МШ-2, Наказ Мінстату України від 22.05.96 р. №145 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0145202-96#Text). Надалі рух таких ТМЦ зазначається (видача/повернення, вибуття) в аналітичному обліку.

Зверніть увагу, що якщо у роботодавця відсутній обов'язок видавати спецодяг працівникам, для працівників виникає додаткове благо. Доход вважається додатковим благом за нормами пп.«а» п. 164.2.17 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627. I цей дохід слід оподатковувати ПДФО та військовим збором.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627. Базою оподаткування ПДФО є вартість доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені ПКУ, помножена на коефіцієнт (у 2023 р. коефіцієнт становить 1,219512). ВЗ- утримується з вартості спецодягу.

У податковому розрахунку у Додатку 4ДФ, нарахований дохід у вигляді додаткового блага відображається з ознакою доходу «126».

Відповідно до роз’яснення ДПС у категорії 101.07 ЗІР https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=34208 ; якщо під час звільнення працівника спецодяг не повертається, то його вартість утримується із заробітної плати працівника. В такому разі підприємство повинне нарахувати податкове зобов’язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 188 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4551.