Заголовок тимчасово відсутній

Якщо нерезидент не здійснював ПЕРЕВЕЗЕННЯ (тобто у вас не було договору перевезення), а був експедитором, то такі послуги не підпадають під визначення фрахту

Пп.14.1.260. ст.14 ПКУ дає таке визначення фрахту: винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:

• перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;


• перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Отже, фрахт стосується лише послуг перевезення і не стосується інших послуг, які може надавати експедитор клієнту.

З урахуванням п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ не вважаються доходом, отриманим нерезидентом із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 ПКУ, доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Це дозволило ДФСУ дійти висновку про те, що плата нерезиденту за надані резиденту транспортно-експедиційні послуги відповідно до договору транспортного експедирування не є об’єктом оподаткування згідно з п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ (https://tax.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-71295.html ). Це означає, що доходи нерезидента від надання зазначених вами послуг не обкладаються податком на репатріацію

2) Щодо ПДВ.

відповідно до ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, постачання товарів та послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України та визначається відповідно до ст. 186 ПКУ.

Місцем постачання транспортно-експедиторських послуг згідно з пп. «ж» п. 186.3 ПКУ вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Згідно із Законом України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. До плати експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Враховуючи зазначене, надання нерезидентом транспортно-експедиторських послуг замовнику-резиденту є об’єктом оподаткування, незалежно від того резидентом чи нерезидентом виступає перевізник.

Правила оподаткування послуг, наданих нерезидентами на митній території України, зареєстрованими платниками ПДВ, встановлено ст. 208 ПКУ.

Статтею 208 ПКУ визначено, що при отриманні послуг на митній території України від нерезидента їх отримувач повинен нарахувати ПДВ за основною ставкою на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ПКУ.

Сума нарахованого ПДВ включається до складу податкових зобов’язань податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період.

Отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у встановленому порядку.

Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника ПДВ, то податкову накладну не виписують. Форму розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджено у вигляді додатка до податкової декларації з ПДВ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!