Заголовок тимчасово відсутній

Ви все зробили вірно, за умови, що це не була відпустка без збереження заробітної плати на підставі п.4 ст.12 Закону № 2136.

Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26 Закону про відпустки, зараховується до стажу, що дає право на відпустки. (п.4 ст.9 Закону України від 15.11.1996 №504 «Про відпустки» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70). Тобто за період перебування у відпустці без збереження заробітної плати потрібно нараховувати дні відпустки. Виключення - відпустки надані на термін не більше ніж 90 днів тимчасово переміщеним особам та особам, що виїхали за кордон. Згідно п.4 ст.12 Закону України від 15.03.2022 №2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n43).

Отже, якщо особа не піідпадає під норми п.4 ст.12 Закону 2136, Ви все зробили вірно. Якщо нарахували зайве - колишній працівник може повернути переплату лише добровільно на підставі письмової заяви. Крім того, керівник може прийняти рішення про стягнення зайво виплачених коштів з виннї особи. Якщо кошти не будуть повернуті, їх можна через 1095 днів списати як безнадійну дебіторську заборгованість.

Зверніть увагу, з дня набуття чинності Закону № 3494 відпустки без збереження зарплати за згодою сторін не будуть зараховуватись до відпускного стажу. Якщо раніше, наприклад, працівник весь рік перебував у відпустці без збереження зарплати за згодою сторін на час воєнного стану, то за такий період йому набігали дні щорічної основної відпустки. Відтепер такого не буде. Але поки що Закон на підписі у Президента і не набрав чинності.

Раді допомогти, звертайтесь ще!