Заголовок тимчасово відсутній

1. Програмне забезпечення може бути придбано за різними варіантами, що впливають на організацію їхнього обліку.

2. ПЗ може обліковуватися як нематеріальний актив або як витрати майбутніх періодів.

3. Якщо програмне забезпечення прийнято до обліку як нематеріальний актив, воно підлягає амортизації.

4. Облік програмного забезпечення як нематеріального активу має чотири етапи, які складають життєвий цикл необоротного активу.

варіант 1

Найбільш поширеним прикладом такої операції є право користування програмними продуктами M.E.doc, ЛІГА, оренда хмарних бухгалтерських програм та інші. Оплата здійснюється за доступ до ПЗ періодично (місяць, квартал, півроку, рік).

Підприємство отримує послугу доступу до цих сервісів, тому для обліку це будуть звичайні витрати. Якщо оплата – помісячна, будуть використовуватися рахунки витрат залежно від місця їх здійснення – Дт 23, 91, 92, 93, 94 у кореспонденції з рахунком 631 або 685.

Якщо оплата буде здійснена за більш тривалий час, користувач отримає «Акт приймання-передачі права користування онлайн-сервісом (програмним забезпеченням)» та буде використовувати для обліку витрат рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів» з наступним розподілом за періодами.

варіант 2

Підприємство придбає у ІТ-компанії один примірник комп’ютерної програми. Це може бути локальна версія на одне робоче місце або мережева, що дає можливість декільком користувачам працювати в програмі одночасно.

Покупець отримує просту невиключну ліцензію, яка дає право на інсталяцію та запуск програми на ЕОМ. При цьому розробник передає або завантажує самостійно інсталяційний файл.

Оплата за таку операцію здійснюється одноразово (паушальний платіж), а всі оновлення виконуються за додаткову плату.

В консультації ЗІР, підкатегорія 102.05. податківцями було надано роз’яснення, що комп’ютерні програми – це нематеріальний актив, який слід розрізняти за такими варіантами:

1. Придбання обмеженої кількості копій комп’ютерної програми та використання їх виключно за прямим функціональним призначенням.

В такому випадку покупець є кінцевим споживачем, а НМА слід відносити до шостої групи.

2. Придбання прав власності на програмну продукцію. Таке ПЗ є нематеріальним активом п’ятої групи.

В першому випадку доцільно використовувати субрахунок 127 «Інші нематеріальні активи», в другому – 125 «Авторські права тa суміжні з ними права».

Раді допомогти, звертайтесь ще!