Заголовок тимчасово відсутній
1.Законодавство не визначає максимальні терміни відрядження по Україні та за кордон. В постанові КМУ від 02.02. 2011 р. № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text визначено граничні терміни відрядження для тих, хто має державне фінансування. На ці терміни можуть орієнтуватися звичайні комерційні підприємства. Строк одного відрядження визначається керівником, але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів, за кордон - 60 календарних днів (п.6 постанови № 98). Строк відрядження працівників, які направляються за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, проектно-пошукових, будівельних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, здійснення шефмонтажу та авторського нагляду під час будівництва, обслуговування та забезпечення функціонування національних експозицій на міжнародних виставках, проведення гастрольних та інших культурно-мистецьких заходів, не повинен перевищувати один рік.
2.Перелік документів, що підтверджують перебування працівника у відрядженні ,в т.ч за кордоном наведені в п. 170.9 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 Це - транспортні квитки або транспортні рахунки та багажні квитанції (у тому числі електронні квитки); документи, отримані від осіб, які надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхові поліси; документи (виписки та/або відомості з рахунку), що містять визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітовані платіжні інструменти; документи, що підтверджують виконання операції з використанням платіжних інструментів; інші документи, що засвідчують вартість витрат. Якщо відрядження відбувається до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд) підтвердними документами є відмітоки прикордонних служб про перетин кордону, проїзні документи, рахунки на проживання та/або будь-які інші документи, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні). Якщо працівник буде і надалі перебувати і надалі за кордоном доцільно видати наказ або на продовження відрядження (приміром, виконання інжинірингових робіт до року) або видати новий наказ про відрядження. Так, це буде без повернення в Україну і нового виїзду за кордон. Максимум «негативу» від такої ситуації під час податкової перевірки, податківці можуть намагатися оподаткувати компенсацію та такому відрядженню у працівника ПДФО\ВЗ. Адже не було повернення\вибуття у відрядження
3. Граничний термін звітування по відрядженню визначений в пп.170.9.4 ПКУ – до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку завершує таке відрядження. Підприємство можу встановити більш короткі терміни звітування або залишити цей довгий граничний термін. Видача добових має бути до початку відрядження. В наведеній ситуації це буде платіжна картка. Отже обмежень видачі авансу звітуванням не діє.
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Відповідь від 15 хвилин!
Підключіть сервіс «Особистий консультант» та отримайте рішення всіх ваших робочих завдань від найкращих експертів-практиків країни.
Уточнююча декларація: як правильно зазначити звітні періоди
Чи дозволено завіряти копії документів печаткою власної організації
Перевірка КВЕД для інформаційних послуг з пошуку клієнтів
Оформлення безоплатно отриманих товарів: документи та облік ПДВ
ТОВ — платник ПДВ отримало товари на безоплатній основі. Підкажіть, будь …
Проведення кредитної ноти в БАС для ЗЕД операцій
Чи варто подавати повідомлення 20-ОПП для платника ПДВ
ТОВ на загальній системі оподаткування та є платником ПДВ. Повідомлення …


