Заголовок тимчасово відсутній

Такий ФОП може укласти з фізособою договір оренди приміщення або договір позички (безоплатного користування). Такі договори не підлягають нотаріальному посвідченню, якщо вони укладені на термін до 3 років. Договори оренди нерухомості, її частини складаються обов’язково у письмовій формі (ст. 793, ст. 794 ЦКУ). Це стосується й оренди офісного приміщення. Договір строком на 3 роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 1 ст. 794 ЦКУ) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Предмет договору оренди визначений ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. З наведеного законодавчого визначення предмету договору оренди можна зробити висновок, що оренда безоплатною бути не може. Оскільки оренда не може бути безоплатною, то вона може бути оплатною, однак плата становитиме, до прикладу, 1 гривню на місяць. Заборони на встановлення заниженої орендної плати немає, однак при цьому необхідно брати до уваги деякі аспекти оподаткування. Оренда плата буде становити дохід орендодавця, з якого має бути сплачений податок. Якщо орендодавцем є фізична особа, то потрібно буде сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, якщо фізична особа-підприємець – податок відповідно до обраної системи оподаткування. У випадку, якщо оренда буде заниженою, держава недоотримає податок. Тому у абз. 2 пп. 170.1.2 ПКУ визначено, що при наданні в оренду об'єктів нерухомості об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. В свою чергу, мінімальна сума орендного платежу визначається відповідним органом місцевого самоврядування за методикою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 1253 від 29.12.2010 року. Якщо мінімальну вартість не було встановлено чи оприлюднено органом місцевого самоврядування до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди. Тому, розмір оренди 1 грн. також може бути проблемою для ФОП – орендаря. Якщо орендодавцем є фізособа, то при виплаті орендної плати такій фізособі, ФОП – орендар є податковим агентом і повинен утримати з суми нарахованої орендної плати ПДФО 18 % та ВЗ 1.5 % та відобразити у Додатку 4ДФ виплату доходу фізособі та суму утриманих податків. ФОП – орендар може укласти з фізособою договір позички, передбачений Главою 60 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 827 ЦКУ, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Форма договору позички нежитлового приміщення така ж сама, як і для договору оренди – проста письмова, а якщо договір укладається на трирічний чи довший строк, то нотаріальна. Таким чином, договір позички підходить для оформлення відносин, за яких нежитлове приміщення передається у користування на безоплатній основі. При оформленні договору позички приміщення подавати Додаток 4ДФ не потрібно, оскільки ФОП – орендар не сплачує орендної плати за користування таким приміщенням. Зразок договору оренди та договору позички можна знайти у розділі «Документи» на «Бухгалтерській відеоплатформі № 1» за посиланням https://7eminar.ua/documents/ Тому ФОП повинні обрати, який договір укласти. Однак, меншим ризиком є укладення договору оренди приміщення за ціною на рівні мінімального розміру орендної плати по регіону. Раді допомогти, звертайтесь ще