Заголовок тимчасово відсутній

В першу чергу, потрібно аналізувати сам договір.

Норми ЦК та ГК поширюються і на договори про закупівлю.

За частиною 1 стаття 651 ЦК, розірвання договору можливе виключно за згодою сторін, окрім випадків, коли таке розірвання передбачене договором або законом. Це твердження відповідає і вимогам частини 1 статті 188 ГК. А саме, що розірвання господарських договорів в односторонньому порядку можливе лише тоді, коли воно встановлене законом або договором. За інших умов розривати договір лише з боку однієї сторони — заборонено.

Тож, якщо під час укладання договору про закупівлю сторони погодилися, що його можна буде розірвати, то потреби для звернення до суду немає. Відповідно до статті 188 ГК, сторона договору, яка потребує внести зміни або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це своєму контрагентові. Контрагент, зі свого боку, має повідомити ініціатора розірвання про результати розгляду листа (пропозиції про розірвання) протягом 20 днів після одержання такого повідомлення.

Утім, коли таку опцію сторони не узгодили, тобто згадки про неї немає у договорі, то стаття 652 ЦК надає шанс розірвати договір через істотну зміну обставин, які діяли на момент укладання договору, але змінилися.

Тобто, договір можна розірвати за згодою сторін, якщо інше не передбачене у договорі чи не вбачається зі суті зобов'язання. Пам’ятайте, що зміна обставин є істотною, якщо такі обставини змінилися настільки, що сторони не могли їх передбачити, а якщо і передчували такі зміни, то не укладали б договір або зробили б це на інших умовах.

Частина 2 статті 652 ЦК встановлює, що у випадку, коли сторони не досягли згоди щодо його розірвання, договір може бути розірваний (а з підстав, встановлених у частині 4 цієї статті — змінений) за рішенням суду за наявності одночасно таких умов:

• на момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

• зміну обставин зумовили причини, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення;

• виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала під час укладення договору;

• із суті договору або звичаїв ділового обороту не вбачається, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Якщо ж сторона договору не зможе довести, що всі чотири умови були наявні, суд такий договір не розірве. Раді допомогти, звертайтесь ще