Заголовок тимчасово відсутній

Ваш підхід правильний, варто обліковувати у складі витрат, через 39 рахунок.

Бухгалтерський облік. У Вашому випадку, здійснивши оплату, підприємство отримує можливість користуватися програмою, тобто доступ до неї на певний строк: рік. Сплачувані періодичні платежі — свого роду абонплата за користування програмою, по суті, плата за послуги доступу. Тому для обліку це звичайні витрати.

Якщо оплату вносите щомісячно, то в обліку такі витрати відображають записом Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 631. А якщо оплату перераховули за триваліший період (квартал/півроку/рік), її спершу відносять на витрати майбутніх періодів — ВМП (Дт 39 — Кт 371), а у міру отримання послуг з користування програмою списують на витрати звітного періоду (Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 39).

Але що якщо внесли річну абонплату? Можливо, користування програмою, оплачене на 1 рік, обліковувати як об’єкт НМА? Такий підхід, на наш погляд, все ж некоректний.

У визначенні з п. 4 НП(С)БО 8 говориться, що нематеріальний актив — це немонетарний актив, який не має матеріальної форми і може бути ідентифікований. Проте нічого не сказано про термін корисного використання. І проте не варто випускати з уваги, що у фінансовій звітності НМА відображаються в розділі I Балансу і належать до необоротних активів. А необоротними вважають активи з терміном служби більше 1 року або одного операційного циклу, якщо він довший за рік. Тому для зарахування об’єкта в НМА термін його корисного використання повинен все ж перевищувати 1 рік.

Звичайно, НМА-облік фіскали можуть тільки вітати. Проте, повторимо, податківці взагалі висловлюються за НМА-групу 5 з мінімальним терміном використання не менше 2 років (БЗ 102.05)! А в даному випадку йдеться про річний термін. Тому, на наш погляд, річний доступ критеріям НМА не відповідає.

Податковий облік. У податковому обліку витрати з користування програмою облікують за бухобліковими правилами.

Раді допомогти, звертайтесь ще