Заголовок тимчасово відсутній

У законодавстві немає вимоги чи переліку критеріїв за якими відрядження є обов’язкові.

Згідно з положеннями чинного законодавства, є наказ про відрядження – є відрядження.

Але що визнавати відрядженням – комерційні суб’єкти господарювання (юрособи, ФОПи) вправі вирішувати для себе самі. Голвоне – прописати це у внутрішньому положенні про відрядження.

Згідно з Інструкцією № 59 (zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 службовим відрядженням є поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об’єднання, установи, організації на визначений строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення за межами місця його постійної роботи.

Але Інструкція №59 (zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 для комерційних суб’єктів господарювання носить рекомендаційний характер.

Тому щоб податківці при перевірці не застосовували до ФОП положення Інструкції №59 (zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 за замовчуванням, потрібно щоб у ФОП було своє положення про службові відрядження.

У цьому положенні потрібно дати своє визначення «відрядженню», вказати що не є відрядженням (наприклад, поїздки на відстань 200 км від основного місця роботи тощо), і вказати, що відрядження оформлюється і відображається в обліку - відповідним наказом. За відсутності наказу про відрядження, поїздки працівників не вважаються відрядженнями.

Відповідно, у такому разі, де-юре, немає наказу про відрядження – немає і відрядження, відповідно немає і підстав для виконання приписів ст.121 КЗпП (zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08: нарахування й виплати добових та збереження середнього заробітку.

Раді допомогти, звертайтесь ще!