так робити не варто. Відповідно до п. 232.1 ст. 232 ПКУ та п. 28 розділу IV Порядку електронного адміністрування реалізації пального одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального є літри, приведені до температури 15°С. Тобто, якщо постачальник надає платнику податку акцизну накладну з обсягом пального в літрах, приведених до 15°С, а оприбуткування пального в РРО та його реалізація здійснюється в кількості фактичних літрів, не приведених до 15°С, може виникнути різниця між фактичним обсягом та умовними «приведеними» одиницями, отриманими від постачальника. Як наслідок, виникає об’єкт оподаткування з реалізації пального понад обсяги, що отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

У платника податку відсутній обов’язок переводити відпущені літри в місцях роздрібної торгівлі пальним у літри, приведені до температури 15°C. За таких умов обсяг реалізації пального в літрах, навіть, якщо такі літри були відпущені на АЗС при фактичній температурі -25°C або 25°C, формально дорівнює обсягу реалізації пального в літрах, приведених до температури 15°C, та відображається в акцизних накладних.

Коли переведення маси в об’єм розраховано коректно, то об’єм на вході (на митниці) і на виході (при реалізації фірмою пального покупцям) повинен бути однаковий. Адже він не залежить від температури повітря — приведений до усередненої температури 15 °C. Тобто після розпродажу усього ввезеного пального «повітряних» залишків пального в СЕАРП у літрах, приведених до температури 15 °C (як і у кг, у яких ведеться бухоблік) у фірми виникати не повинно. Якщо залишки виникають, то краще ці залишки списати, щоби вони не милили податківцям очі та не викликали у них зайвих питань. Можливі варіанти списати ці залишки в податковому обліку (а в бухобліку у фірми усе гаразд, оскільки він ведеться в кг): на власні потреби або в межах природного убутку (за зведеною АН). Раді допомогти, звертайтесь ще!