Заголовок тимчасово відсутній

Підсумований облік робочого часу запроваджується, якщо за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу. Тоді обирається обліковий період (місяць, квартал, рік тощо), на які працівникові визначається час роботи за графіками з таким розрахунком, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (ст. 50 і 51 КЗпП). Інакше кажучи (це умовно), якщо за поденного обліку робочого часу бухгалтер ходить в офіс 5 днів на тиждень по 8 год і за місяць має відпрацювати 160 год згідно затвердженої місячної норми робочого часу, то за підсумованого обліку він має відпрацювати ці ж 160 год, але за графіком виходу на роботу. І при цьому не обов’язково по 40 год в тиждень. Яскравий приклад застосування підсумованого обліку робочого часу і роботи за графіками — робота охоронців на постах з цілодобовим режимом роботи.

Режим роботи за підсумованого обліку робочого часу визначається графіками виходу на роботу. Графіки складають перед початком облікового періоду і доводяться до відома працівника не пізніше ніж за один місяць до введення їх в дію, що передбачено Типовими правилами внутрішнього трудового розпорядку. Їх розроблення обов’язкове.

Підсумований облік і неповний робочий час не можна порівнювати. Підсумований облік може поєднуватися з неповним робочим часом. Зарплата нараховується, як правило, за місяць, а не за тиждень, щоб вести мову про її нарахування, якщо не відпрацьовано 40 год в тиждень, адже норма робочого часу за підсумованого обліку робочого часу планується до відпрацювання за обліковий період. І якщо він більший місяця, то можливі щомісячні відхилення, але обов’язкове (бажане) дотримання за обліковий період.

Рекомендуємо ознайомитися з Методичними рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0138203-06 Раді допомогти, звертайтесь ще