Заголовок тимчасово відсутній

Відповідно до змін внесених Законом 2352 від 01.07.2022 року найбільше Вам підходить для звільнення працівників підстава припинення дії трудового договору у зв’язку з відсутністю працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці підряд (пункт 83 статті 36 КЗпП).

Дану підставу для припинення трудового договору не слід ототожнювати із звільненням у зв’язку з прогулом (пункт 4 статті 40 КЗпП).

Для припинення дії трудового договору за відповідною підставою мають бути одночасно дотримані дві обов’язкові умови:

1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці підряд;

2) відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності).

Вбачається, що у випадку невиконання одночасно двох вищенаведених умов звільнення відповідно до такої підстави може бути визнано судом незаконним, наприклад, якщо працівник доведе, що протягом 4 місяців поінформував роботодавця про причини своєї відсутності.

При цьому, виходячи з необхідності виконання вимоги щодо відсутності працівника або інформації про нього 4 місяці підряд, не може вважатись виконанням цієї умови наявність кількох подібних періодів, які в сумі дорівнюють або перевищують 4 місяці. Проте, є тут і проблемне питання, оскільки контракти втрачено, хто і як може завірити те, що ви розшукували працівників і намагалися з ними встановити звʼязок? Адже потрібні відповідні акти, підтвердження дзвінків і листування за адресою та на електронну пошту працівника за її наявності. Щодо розрахунку при звільненні, то перш за все потрібно відновити кадрову документацію, а тільки після цього ставити питання про звільнення працівників. Дані про працівників присутні у Податковому розрахунку сум доходу (і нарахований до війни дохід, і їх ДРФО, за якими можна розшукувати працівників подаючи відповідні запити). Після відновлення документів і проходження 4 місяців можна буде приймати рішення про звільнення працівників. При цьому розрахункові мають або депонуватися, або бути випалачені працівникам, яких буде знайдено. В будь-якому випадку відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП, роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення , письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116 КЗпП) та провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Раді допомогти, звертайтесь ще!