Підсумки тижня 24.11-28.11.2025

2026-й – рік тотальних інспекцій: держоргани вже роздають перші списки «жертв»

Держоргани вже почали «ділитися», на кого «полюватимуть» у 2026 році: попри мораторій, плани перевірок з’являються один за одним.

ДРС першою виклала свій список комплексних перевірок – і там понад 31 тисяча компаній (див. Підсумки тижня 17.11-21.11.2025). Слідом підтягнулися Держпраці, ПФУ, НКРЕКП, Держгеонадра, Держгеокадастр, Укртрансбезпека та інші – держмашина явно не збирається сповільнюватись.

Найнеприємніше: Інспекційний портал досі закритий для бізнесу, тож перевірити, чи «світитесь» у плані, наразі неможливо. А от органи свій дедлайн – 1 грудня – виконують чітко, і списки вже ростуть.

План ДПС очікуємо до кінця грудня, тож сюрпризів може бути ще більше. Якщо ви думали, що 2026 почнеться спокійно – плани держорганів доводять протилежне.

Якщо не хочете потрапити під «радар» перевірок і завершити рік без непотрібних сюрпризів, долучайтеся 2 грудня до вебінару «Річний фінальний аудит бухгалтера: податок на прибуток, зарплата, військовий облік та списки без ризиків».

 

Примусової сертифікації бухгалтерів не буде, але професійність – на першому місці

Бухгалтери можуть зітхнути з полегшенням: обов’язкової сертифікації у 2026 році все ж не буде. ОСНАД офіційно повідомив, що постанова КМУ від 29.10.2025 №1387 лише запускає Єдиний реєстр кваліфікацій для обліку професій і кваліфікацій, гармонізований із міжнародними стандартами ISCO та ESCO.

Про це ми також розповідали у своїх попередніх випусках. На сьогодні жодних примусових тестів або сертифікацій наразі не передбачено, й оприлюднені на сьогодні законопроєкти теж не згадують про це. Професійні стандарти визначають тільки умови визнання або підтвердження кваліфікацій за потреби. Отже, ключовими лишаються професійні навички, досвід і відповідальне ставлення до своєї роботи.

Раніше ми звертали увагу на можливість, що в майбутньому в Україні може з’явитися сертифікація бухгалтерів та податкових консультантів як орієнтир професійної компетентності. При цьому ми завжди підкреслювали, що на сьогодні жодні законодавчі акти не встановлюють її обов’язковість. Ознайомитися з актуальними документами та деталями можна за посиланнями:

• Обов’язкова сертифікація бухгалтерів: не панікуємо, а попереджаємо!
• Бухгалтерський світ на порозі сертифікації: чи вистачить досвіду, щоб залишитися в професії

Якщо з’являться будь-які зміни або нові правила, ми одразу про це повідомимо, детально розберемо всі нюанси та порадимо, як діяти правильно. Слідкуйте за нашими оновленнями, розсилками та щотижневими підсумками, щоб не пропустити важливе.

 

Суд скасував наказ №496 про товарний облік: малий бізнес виграв перший раунд

Ювелірний ринок та малий бізнес у цілому сколихнуло неочікуване рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 у справі №640/304/22, який визнав нечинним наказ Мінфіну від 03.09.2021 №496 про облік товарних запасів для ФОПів, у тому числі єдинників (далі – Наказ №496). Мінфін зобов’язано оприлюднити резолютивну частину рішення в «Офіційному віснику».

Позов виграв підприємець-ювелір, і саме це рішення поставило під сумнів документ, який роками є «улюбленим інструментом» для перевірок і штрафів.

Але головна інтрига – в аргументах суду. Суд прямо заявив: держава не може вигадувати для суб’єктів господарювання нові обов’язки підзаконним актом. Вводити абсолютно нові, суттєві обов’язки для підприємців можна лише законом. Тобто Наказ №496, на думку суду, ввів додатковий облік товарних запасів без чіткої законодавчої підстави, що порушує головний принцип: держава має діяти лише в межах і способами, прямо передбаченими законом.

Підприємець довів і другий критичний момент: виконання вимог наказу для мікробізнесу є надмірним за витратами часу та коштів – у його випадку це орієнтовно 48 900 грн на рік. Мінфін не провів належного аналізу впливу цього свого наказу на малий бізнес (М-тест), як того вимагає закон, а відсутність такого аналізу робить регуляцію непередбачуваною та несправедливою.

Але рішення ще не набрало законної сили: у Мінфіну є 30 днів на апеляцію, і можна не сумніватися, що така буде.

Бізнес-спільнота вже говорить про можливий перелом у ставленні держави до ФОПів, але розуміє: попереду довгий раунд боротьби за правила, які не душать малий бізнес. Попри резонанс, облік товарів ФОПи ведуть і надалі – поки судове рішення не набрало чинності і не завершене його оскарження або не сплив строк для нього. Докладніше про це читайте у матеріалі.

Щоб не опинитися у пастці нових правил і бути на крок попереду контролюючих органів, приєднуйтесь 5 грудня до вебінару «Нові правила і контроль для ФОП-2026: ліміти, (П)РРО, дроблення, (не)безпечні перекази і успішне закриття року на «спрощенці»».

 

Мінімальна зарплата vs. фактичний дохід: як рахувати декретні для сумісників

Пенсійний фонд роз’яснив питання декретних для сумісників, нагадавши: мінімальна допомога по вагітності гарантована тільки на основному місці роботи, а от зарплата за сумісництвом впливає на виплату лише у межах фактичного доходу (листі ПФУ від 18.11.2025 №2800-030401-8/78699).

Тобто тут діє інший принцип: для декретних враховують лише ту суму, з якої сплачено ЄСВ, бо для сумісників немає вимоги нараховувати внески з мінімалки. Бухгалтери та роботодавці повинні це враховувати під час розрахунків, щоб уникнути помилок та суперечок щодо «не тих як треба» виплат.

Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин.

 

Вимушений простій через війну – не привід позбавляти середнього заробітку

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14236, який може кардинально змінити правила оплати праці у складних умовах. А саме: гарантувати працівникам виплату середнього заробітку за весь час, коли вони не могли виконувати свої обов’язки через бойові дії або інші непереборні обставини.

Законопроєкт доповнює ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-IX і передбачає, що відсутність належних організаційних заходів з боку роботодавця не може позбавляти працівників права на зарплату.

Ініціатори підкреслюють: роботодавець не зможе просто закрити очі або відмазатися, він зобов’язаний офіційно оформляти простій чи звільнення, а виплата середнього заробітку має йти за весь період вимушеної відсутності на роботі. Це нове правило може змусити компанії переглянути підходи до оформлення кадрів у кризові часи і нарешті захистити працівників від втрати доходу, навіть коли життя підкидає серйозні випробування.

 

Від аварії, повітряної тривоги до хвороби родича: поважні причини для прогулу

До парламенту внесли законопроєкт №14235, який чітко визначає, коли прогул можна вважати поважним.

Більше ніяких «сірих зон» і спірних звільнень через відсутність на робочому місці більше трьох годин: стихійні лиха, аварії на транспорті, війна та навіть оголошена повітряна тривога, виконання громадянських обов’язків, раптова хвороба родича та необхідність догляду за ним, стан здоров’я чи відсутність за згодою керівника – тепер законні причини пропустити роботу.

Ідея законопроєкту проста: якщо обставини незалежні від працівника, роботодавець не має права позбавляти його зарплати чи звільняти без належної перевірки. Це може змусити роботодавців більш уважно оцінювати причини відсутності працівника на роботі і не зловживати прогулом як підставою для звільнення.

 

Безперервність страхового стажу для працівників, поновлених судом на роботі

На друге читання очікує законопроєкт №11488-1, який гарантує, що період незаконного звільнення зараховуватимуть до страхового стажу, якщо працівник поновлений на роботі за рішенням суду.

Роботодавці зобов’язані сплатити страхові внески за ці місяці, а також нарахувати різницю в заробітку або середню зарплату за вимушений прогул. Крім того, законопроєкт передбачає виплату компенсації за невикористану відпустку.

Такі зміни не лише відновлюють справедливість для працівників, а й підвищують відповідальність роботодавців, змушуючи їх дотримуватися трудового законодавства і враховувати всі права працівників, поновлених через суд.

 

Відпустка без зарплати для працівника = реальна загроза для ліцензії ФОПа

ФОП, який має ліцензію на торгівлю алкоголем, може опинитися під загрозою анулювання ліцензії через нові вимоги до зарплат працівників.

Проблема виникає, коли найманий працівник знаходиться у відпустці без збереження зарплати на час воєнного стану, а підприємець працює сам.

Закон вимагає, щоб середня місячна зарплата працівників була не менше 16 000 грн. Якщо впродовж трьох місяців зарплата не досягне цього рівня, це може стати підставою для анулювання ліцензії (лист ДПС від 25.11.2025 №1299/2/99-00-21-01-01-02).

Що робити в такому випадку?

Закон не робить винятків для ФОПів, де працівник тимчасово не працює, навіть якщо підприємець продовжує працювати самостійно. Це означає, що в такій ситуації вони повинні дотримуватись вимог щодо заробітної плати, а не доходів. В іншому випадку, порушення вимог щодо рівня зарплати може призвести до припинення ліцензії.

І хоча правила можуть здаватись жорсткими, для уникнення проблем варто враховувати ці нюанси, особливо в умовах змін та воєнного стану.

 

Платили податки під час військової служби? Є інструкція, як їх повернути

Податківці роз’яснили порядок, за яким мобілізовані ФОПи, що продовжували під час служби сплачувати єдиний податок та військовий збір, можуть повернути надміру сплачені суми (лист ДПС від 25.11.2025 №1299/2/99-00-21-01-01-02).

Важливо, що для цього не потрібно подавати уточнюючі декларації за 2022–2024 роки. Достатньо подати заяву разом з підтвердними документами про мобілізацію, службу або контракт до податкового органу за місцем реєстрації. Фактично сплачені суми за 2025 рік у декларації слід показати в розділах «Щомісячні авансові внески ЄП» та «Визначення податкових зобов’язань по військовому збору».

Важливо! ДПС ще не має повних даних із Єдиного держреєстру призовників та мобілізованих, тому підприємцю доведеться самостійно підтвердити свій статус

Після перевірки податкова скасує нарахування та поверне кошти, якщо немає боргів. Але підприємцям краще не зволікати, адже за законом на повернення надміру сплачених сум дано 1095 днів від дати сплати. У пригоді вам також може стати стаття.

Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!

 

Онлайн-доступ до чужих рахунків: НБУ послаблює бар’єри банківської таємниці

НБУ готує непомітну на перший погляд, але доволі відчутну зміну правил роботи з банківською таємницею.

Тепер клієнти зможуть підписувати свої запити й дозволи не лише КЕПом, а й удосконаленим електронним підписом із кваліфікованим сертифікатом.

Банкам дозволять видавати інформацію не тільки на папері, а й у цифровому форматі ще ширшому колу осіб, визначених законом. А приватні виконавці отримають право звертатися до банків за такою інформацією теж онлайн – із КЕПом.

Якщо зміни ухвалять, рух банківської інформації стане швидшим і зручнішим, але й питання безпеки та контролю над доступом очевидно загостриться.

 

Соцвідпустка на дітей – законне право працівника, не милість

Мінекономіки вкотре підтвердило, що під час відпустки для догляду за дитиною працівниця не має права на додаткову соціальну відпустку на дітей за ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР. З позиції держоргану, це право виникає лише після виходу такої працівниці на роботу (лист Мінекономіки від 17.11.2025 №4701-05/78565-09).

Експерти категорично не погоджуються із таким трактуванням: закон прямо не пов’язує надання 10 днів із фактичним виходом на роботу, і «заборона» Мінекономіки суперечить буквальному тексту. Посилатися на лист Мінекономіки – ризик для роботодавця, бо суди легко скасовують такі «заборони». Проблема зачіпає батьків з двома і більше дітьми, осіб з інвалідністю та одиноких батьків, яким щорічно закон гарантує додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів.

Тож роботодавці, врахуйте, перш ніж відмовляти працівникам: помилка у трактуванні – потенційний судовий конфлікт і штрафи, а «захист» від листів органів – ілюзія.

 

Кінець самодіяльності у діловодстві: бізнесу пропонують єдині шаблони

Мін’юст пропонує юридичним особам забути про хаос у паперах і перейти на стандартизовані форми документів.

Оприлюднено проєкт наказу, який затверджує примірні уніфіковані форми та описи основних управлінських документів:

• статут, положення (у т. ч. про структурний підрозділ);

• структура і штатна чисельність;

• штатний розпис;

• посадова і робоча інструкції;

• колективний договір;

• інструкція з діловодства, номенклатура справ;

• накази з основної діяльності, з адміністративно-господарських питань;

• накази про прийняття на роботу, переведення, звільнення з роботи;

• накази про атестацію, заохочення, доплати і надбавки;

• накази про відпустки, відрядження та графік відпусток;

• акт, заяви та доповідна, службова, пояснювальна записки тощо.

Мета – підвищити якість діловодства, уникнути помилок та пришвидшити оформлення документів. Форми створено на основі ДСТУ 4163:2020 та Типової інструкції з діловодства, затвердженої постановою Кабміну від 17.01.2018 №55, і ними можуть користуватися всі юридичні особи, не лише державні установи. Підприємства зможуть застосовувати їх як шаблон для власних внутрішніх документів, підвищуючи ефективність і контроль.

 

Фінансовий тайм-аут і можливе «зависання» платежів на стику 2025–2026 років

Нацбанк виніс на громадське обговорення положення, в яких передбачені проєкти постанови Правління Національного банку України «Про регламент роботи системи електронних платежів Національного банку України та порядок роботи банківської системи України в період завершення звітного року».

Хоча Система електронних платежів працює 24/7, 31 грудня 2025 і 1 січня 2026 року фінансові повідомлення від і на адресу Державної казначейської служби просто не прийматимуть. Це означає, що всі державні платежі, від обслуговування боргу до казначейських переказів, можуть зависнути на кілька днів.

30 грудня – останній шанс провести валютні платежі до 13:00 і гривневі до 16:00.

31 грудня підкріплення кас банків НБУ проведе тільки до 12:00, далі – тільки банкомати та робота банків у звичайному режимі.

Якщо ви розраховували на фінансові операції саме під Новий рік, плануйте заздалегідь: від затримки платежів можуть постраждати зарплати, пенсії, соціальні виплати та платежі бізнесу.

Казначейство йде на паузу, банки працюють, але деякі гроші просто не пройдуть – і це може створити справжній хаос для тих, хто розраховує на своєчасні перекази. Кінець року обіцяє бути неспокійним для фінансів, навіть якщо СЕП нібито «все бачить».

3 грудня на вебінарі «Неприбуткові організації: зміни, податки, ПДВ, звітність і ризики втрати неприбуткового статусу» знаний податковий експерт підкаже, як оминати фінансові пастки та зберегти пільги за будь-якого хаосу та змін.

 

ЄДР знову відкриють: Мін’юст повертає прозорість бізнесу з 19 січня 2026-го

Мін’юст офіційно повертає відкритий доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОПів та громадських формувань.

Із 19 січня 2026 року кожен матиме можливість перевірити важливу інформацію про компанії та підприємців: офіційні назви, правовий статус, адреси, коди ЄДРПОУ, види діяльності, засновників, керівників, структуру власності, статутний капітал, а також інформацію про ліквідацію чи зміни у реєстраційних даних.

Відновлення доступу дозволить бізнесу швидко та безкоштовно перевіряти своїх контрагентів, оцінювати ризики і захищатися від шахрайства. Рішення було ухвалене після внесення змін до законодавства, і вже скоро, завдяки відкритим даним, зникне необхідність спекулювати на непрозорості та фіктивних компаніях, що стане значною перевагою для чесного бізнесу.