Скасування Господарського кодексу з 28.08.2025: що робити у перехідний період

28 серпня 2025 року в Україні набуде чинності Закон України від 09.01.2025 №4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (далі – Закон №4196). Від цієї дати Господарський кодекс України (далі – ГКУ), який понад двадцять років регламентував сферу господарювання, втратить чинність. Міністерство юстиції роз’яснило зміст реформи та механізми перехідного періоду

 

Ключові зміни і тверді дати

• 28.08.2025 – старт перехідного періоду; заборона створювати юросіб у формах «державне/комунальне/приватне підприємство», «дочірнє підприємство» тощо;
• до 28.02.2026 (6 місяців) – органи управління мають ухвалити рішення про перетворення державних підприємств (далі – ДП) в АТ або ТОВ, інакше Уряд передає єдиний майновий комплекс Фонду держмайна (далі – ФДМУ) для приватизації/припинення;
• 28.08.2028 – кінець перехідного періоду; починають діяти «жорсткі обмеження» щодо внесення змін у реєстр для ДП/КП (крім кількох винятків – припинення, зміна керівника, банкрутство, передача ФДМУ);
• майнові права: поступова відмова від «господарського відання» та «оперативного управління» – перехід до права власності або узуфрукту (безоплатне володіння та користування).

 

Трирічний перехідний період

Закон №4196 передбачає «м’який старт»: упродовж трьох років діятимуть спеціальні норми, які забезпечать поступовий перехід до нової системи правового регулювання.

Протягом перших шести місяців після набуття чинності закону суб’єкти управління державними підприємствами мають ухвалити рішення про їх перетворення у господарські товариства (АТ чи ТОВ). Якщо цього не станеться, майно таких підприємств буде передано до управління Фонду державного майна України, який згодом протягом року ухвалить рішення про приватизацію або про припинення діяльності підприємства.

 

Зміни у сфері майнових прав

Реформа ліквідує такі правові інститути, як право господарського відання та право оперативного управління. Надалі майно державних суб’єктів регулюватиметься правом власності або правом узуфрукту (безоплатного володіння і користування).

 

Обмеження щодо нових підприємств

З дня набрання чинності Законом №4196 забороняється створювати юридичні особи у формі державних, комунальних, приватних та низки інших підприємств (наприклад, дочірніх чи кооперативних). Через три роки з Єдиного державного реєстру не можна буде вносити зміни до відомостей про такі юридичні особи, окрім випадків, пов’язаних із їхнім припиненням, ліквідацією, передачею майна до Фонду держмайна або банкрутством.

 

Новий статус головного бухгалтера та його наслідки для бізнесу

Зміни у законодавстві все більше впливають на організацію фінансової діяльності підприємств. Одна з ключових новацій стосується посилення ролі головного бухгалтера у системі корпоративного управління та контролю.

Так, у ст. 99-1 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) закріплено статус головного бухгалтера як посадової особи. Це означає, що він несе персональну відповідальність за завдані підприємству збитки. Крім того, за порушення, пов’язані з веденням бухгалтерського обліку та фінансовою звітністю, можливе притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності. Такі зміни приведуть до:

1. Підвищення рівня контролю – головний бухгалтер тепер стає не лише виконавцем, а й ключовою фігурою, від якої залежить достовірність звітності та фінансової інформації.
2. Зменшення ризику зловживань – законодавче закріплення відповідальності стимулює до більшої прозорості та дотримання стандартів.
3. Необхідність оновлення внутрішніх політик – компаніям варто переглянути посадові інструкції, розподіл обов’язків та систему внутрішнього контролю.

 

Зміна керівника державного некомерційного підприємства

Відповідно до ст. 9-4 Закону України від 21.09.2006 №185-V «Про управління об'єктами державної власності» (далі – Закон №185), у разі зміни керівника державного некомерційного підприємства обов’язково проводиться ревізія фінансово-господарської діяльності. Це спрямовано на забезпечення прозорості та контроль за використанням державних ресурсів.

Для підприємств це означає готовність до проведення внутрішніх перевірок у випадку кадрових змін у керівництві. Такий механізм допомагає мінімізувати ризики нецільового використання коштів та забезпечує підзвітність нових управлінців.

 

Подання звітності держпідприємствами

Державні підприємства зобов’язані складати та затверджувати фінансові плани, оприлюднювати звітність і проходити обов’язковий аудит (ст. 9-6 Закону №185). Юридичні особи, де державна частка у статутному капіталі перевищує 50% або дає державі вирішальний вплив на діяльність, протягом перехідного періоду зобов’язані складати річний фінансовий план з поквартальною розбивкою, який затверджується наглядовою радою та подається відповідним органам. Крім того, підприємства повинні оприлюднювати річну фінансову звітність, звіти наглядової ради та керівника, перелік афілійованих осіб, а також аудиторські висновки за останні три роки.

 

Актуалізація законодавства

Крім того, значна частина положень ГКУ втратила актуальність або дублює норми Цивільного кодексу та спеціальних законів. Закон №4196 систематизує регулювання господарських відносин:

1. Підприємництво та організаційно-правові форми. Визначення підприємництва тепер містить сам Закон №4196, а форми юридичних осіб унормовані Цивільним кодексом.
2. Некомерційна діяльність. Положення інтегровані в оновлену статтю 85 ЦКУ.
3. Майнові відносини. Регулюються ЦКУ та новими положеннями Закону №4196.
4. Господарські товариства. Діяльність зосереджена у спеціальних законах (Закон України від 27.07.2022 №2465-IX «Про акціонерні товариства», Закон України від 06.02.2018 №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).
5. Банкрутство, договори, зобов’язання, відповідальність. Повністю підпадають під ЦКУ та Кодекс з процедур банкрутства.
6. Зовнішньоекономічна діяльність, концесії, фінансова та інноваційна діяльність. Врегульовані спеціальними законами.

До завершення перехідного періоду підприємства діятимуть на підставі норм Закону №4196, ЦКУ та спеціальних законів. Це дозволить уникнути правового вакууму та забезпечить безперервність господарських процесів.

 

Висновок

1. Скасування ГКУ не означає хаосу у сфері бізнесу. Навпаки, воно має гармонізувати українське законодавство з європейськими стандартами, усунути дублювання норм і зробити регулювання господарських відносин більш прозорим та сучасним.
2. Бізнесу необхідно адаптувати свої господарські договори відповідно до нових норм ЦКУ.
3. Підприємствам необхідно враховувати нові обов’язки та відповідальність головного бухгалтера, адже це посилює фінансову дисципліну та формує більш надійну систему корпоративного управління.
4. Приватні підприємства, які вже існують, мають привести свої статути у відповідність до нових норм та здійснити перетворення на ТОВ до 28.08.2028.
5. Державні підприємства та юридичні особи з контролем держави повинні чітко дотримуватися вимог щодо складання фінансових планів, оприлюднення звітності та проведення обов’язкового аудиту. Це підвищує прозорість їхньої діяльності, зміцнює контроль за використанням державних ресурсів та зменшує ризики фінансових порушень.

 

Читайте більше:

Скасування Господарського кодексу з 28.08.2025: як діяти вже зараз

Господарські договори після 28.08.2025: що зміниться після скасування ГКУ

ФОП після скасування Господарського кодексу: перейменування чи реорганізація

Трудові договори: чи потрібно укладати після скасування Господарського кодексу

Перетворення приватного підприємства на ТОВ: порядок дій та перехідний період

Зміна ПП на ТОВ після скасування Господарського кодексу: як зберегти статус критичності та бронь працівників