Нові правила розрахунку середньої ЗП та перші ПФУшні лікарняні суміснику
Зміна на зміні та зміною поганяє… Чи відомо вам про ще одну урядову ініціативу – проєкт постанови, яка передбачає зміни до славнозвісного Порядку №1266 щодо розрахунку середньоденної зарплати для лікарняних і декретних виплат.
Зокрема, урядовці пропонують конкретизувати, що за кошти роботодавця оплачують не лише перші 5 днів тимчасової непрацездатності, а й перші 17 днів тимчасової непрацездатності – у разі настання страхового випадку від нещасного випадку.
Також документ уточнює, що якщо працівник не працював весь місяць через поважні причини (наприклад, хворів, перебував у декреті, безплатній відпустці), цей місяць виключають із розрахункового періоду.
Для працівників і гіг-спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлено обмеження на розмір лікарняних і декретних. Сума виплат не має перевищувати заробіток, з якого фактично сплачено ЄСВ. У проєкті детально описано, як розраховувати це обмеження, враховуючи середню кількість днів у місяці. А саме: шляхом ділення розміру зарплати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) із подальшим множенням частки на кількість календарних днів тимчасової непрацездатності відповідного місяця.
Упорядкувати планують у тому числі визначення розрахункового періоду для добровільно застрахованих осіб. Лікарняні та декретні для осіб, які добровільно беруть участь у системі соцстрахування, розраховуватимуть за принципом, що діє для звичайних працівників. Тобто середній дохід обчислюватимуть за фактичні повні місяці, якщо строк страхування менший за 12 місяців або за фактичний період (календарні дні), якщо строк страхування менший ніж календарний місяць. Це має забезпечити більш справедливий розрахунок. Позаяк наразі до розрахунку виплат для «добровільників» беруть фактичний дохід, але кількість днів у розрахунковому періоді враховують за весь рік. У результаті розмір лікарняних і декретних суттєво зменшується.
Зауважимо, що нові правила слід буде застосовувати лише до випадків, що виникнуть після набрання чинності постанови. Раніше нараховані лікарняні або декретні не підлягатимуть перерахунку.
Поки ж повернемося до діючих реалій. 24 квітня Пенсійний фонд України (ПФУ) профінансував першу виплату лікарняних для працівника за сумісництвом.
Нагадаємо, що 4 квітня 2025 року набули чинності зміни, ухвалені Законом України від 18.12.2024 №4158-ІХ, який відновив таку можливість для сумісників.
Зокрема, якщо тимчасова непрацездатність настала внаслідок нещасного випадку, то в разі перебування потерпілого у трудових відносинах з іншим страхувальником за іншими місцями роботи, ніж те, на якому стався нещасний випадок, такий страхувальник за рахунок власних коштів оплачує перші 5 днів непрацездатності в розмірі 100% середньої зарплати (оподаткованого доходу) незалежно від страхового стажу потерпілого. Із 6-го дня фінансування лікарняних здійснює ПФУ.
У випадку внутрішнього сумісництва працівника роботодавець може сформувати або одну заяву-розрахунок з відображенням тимчасової непрацездатності працівника (за основною посадою та сумісницькою) або сформувати дві окремі заяви-розрахунки. За зовнішнього сумісництва кожен із роботодавців формує власну заяву-розрахунок.
Такі правила застосовні до страхових випадків, які настали починаючи з 4 квітня 2025 року.
При цьому немає обмежень щодо кількості місць роботи за сумісництвом, за якими можна отримувати страхові виплати.
Полегшіть собі роботу, візьміть участь у нашому безкоштовному та при цьому досить інформативному вебінарі «Відпустки, лікарняні, відрядження та кадрові документи за новим Збірником: зміни, помилки та їхнє виправлення». Його трансляція розпочнеться 06.05.2025.
Поетапне підвищення мінімалки з 1 липня: конституційна справедливість чи політичний жест
У Верховній Раді 28.04.2025 зареєстровано законопроєкт №13164-1, який передбачає поетапне підвищення мінімальної зарплати з другої половини 2025 року до рівня фактичного прожиткового мінімуму.
Мета документу – виправити дисбаланс між затвердженими соцстандартами та реальними економічними умовами.
Позаяк у Законі про Держбюджет-2025 мінімальну зарплату залишили на рівні 8000 грн – такій самій, як на початок 2024 року. Водночас фактичний прожитковий мінімум у березні 2025 року вже перевищив 10 800 грн, що становить лише 74,1% від мінімалки.
Автори законопроєкту наголошують: така ситуація суперечить ст. 22 Конституції України, яка гарантує недопущення зменшення соціальних стандартів. Тому запропоновано:
-
поетапно, зважаючи на воєнний стан, підвищити мінімальну зарплату з 1 липня 2025 року;
-
доручити Кабміну врахувати це у змінах до Держбюджету-2025;
-
забезпечити відповідність мінімалки фактичному прожитковому мінімуму для працездатних осіб.
Нагадаємо про завислий у Парламенті ще один законопроєкт №12462 від 03.02.2025. Ним та ж когорта нардепів пропонувала триетапне зростання прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати та мінімальної пенсії починаючи з 1 квітня. Зокрема, по мінімалці передбачалося підвищення;
-
з 1 квітня – до 9100 грн;
-
з 1 липня – до 10 100 грн;
-
з 1 жовтня – до 11 184 грн.
Через надмірне навантаження на бюджет у зв’язку з війною, навряд чи обидві ініціативи будуть втілені в життя.
Збільшення мінімальної зарплати позначається на всіх категоріях працівників, зокрема на тих, хто отримує зарплату на рівні «мінімалки». Адже роботодавець зобов’язаний виплачувати не менше мінімальної зарплати за виконану норму праці. Якщо сума менша, доводиться робити доплату до МЗП.
Крім того, зростання «мінімалки» автоматично підвищує прив’язані до неї соціальні виплати та інші платежі, як-от: лікарняні та декретні (їх обмеження), розмір мінімального страхового внеску та максимального ЄСВ, розмір трудових штрафів тощо.
Законопроєкт має пройти розгляд у Верховній Раді, після чого стане відомо, чи буде ухвалене рішення про підвищення основного соцстандарту вже цьогоріч.
Новий бланк повідомлення про прийняття на роботу – уже в е-форматі
ДПС оприлюднила оновлення «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.33.6.0 станом на 29.04.2025. До нього додано нову форму Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту за ідентифікатором F/J 3001005.
З 1 травня нова форма повідомлення з’явилася і в Електронному кабінеті.
Її з 26 лютого цього року чекали роботодавці, щоб належно виконати свій обов’язок та дотримати процедури працевлаштування.
Нагадаємо, що однією з останніх змін до цієї форми стало додавання графи 9, де необхідно зазначати громадянство працівника. Зокрема, слід вказувати:
-
«0» – якщо працівник є іноземцем або особою без громадянства;
-
«1» – якщо йдеться про громадянина України.
І основним способом подання такого повідомлення є електронна форма – через засоби електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису. Однак через відсутність оновленого е-бланку роботодавцям понад два місяці доводилося щодо новоприйнятих працівників подавати нове повідомлення на папері разом з його копією в електронній формі. А це, погодьтеся, трохи незручно в наш вік повсюдної цифровізації ☹
Тож нарешті маємо полегшення у цій царині. А правильно заповнити та вчасно подати Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу та укладення гіг–контракту допоможе стаття «Повідомлення про прийняття на роботу» на нашому сайті.
Якщо ж маєте запитання з бухобліку та оподаткування, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин.
10% або 23% автоматом на ухилянтів від сплати податків за онлайн-продажі
29 квітня 2025 року Кабмін схвалив, а 30 квітня в Раді вже зареєстрували законопроєкт №13232, спрямований на впровадження автоматичного обміну податковою інформацією між податковою службою України та онлайн-платформами – як резидентами, так і нерезидентами. Це значно полегшить роботу ДПС із відстеження можливих ухилянтів від сплати податків за онлайн-продажі, зокрема через соцмережі, маркетплейси та телеграм-канали.
Документ передбачає оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих через сервіси на кшталт OLX, Prom, Kabanchik, Bolt, Uber та OnlyFans, від продажу товарів, надання послуг, оренди нерухомості чи транспорту. Продавцем вважатиметься особа, яка здійснила хоча б одну операцію за звітний період, за яку отримала дохід.
Основна ідея законопроєкту – автоматичне утримання податків онлайн-платформами, які виконуватимуть роль податкових агентів. Саме платформи нараховуватимуть податки та подаватимуть звітність за своїх користувачів.
Такі доходи підлягатимуть оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставками 5% або 18% + 5% військового збору (ВЗ).
Щоб мати право на пільгову ставку 10% (5% ПДФО + 5% ВЗ), особа повинна:
-
бути громадянином України не молодше 18 років. Проти нього не застосовані санкції чи інші обмежувальні заходи;
-
відкрити щонайменше один спеціальний банківський рахунок для доходів з цифрових платформ. Доступ до даних матиме податкова служба, і зможе в будь-який момент перевірити надходження. Відповідний дозвіл має надати сама особа;
-
дати банку згоду на розкриття банківської таємниці;
-
не бути самозайнятою особою та/або роботодавцем;
-
не перевищувати дохід у 834 мінімальні зарплати (≈ 6,7 млн грн у 2025 році);
-
не продавати підакцизні товари, наприклад, алкоголь чи тютюн.
Якщо ці умови не виконано, ставка становитиме 18% ПДФО + 5% ВЗ – разом 23%.
Утім, якщо протягом року особа здійснила не більше трьох продажів товарів на суму до 2000 євро, вона має право користуватись своїм звичайним рахунком без відкриття спецрахунку. Проте навіть у цьому разі вона сплачуватиме 10% податків.
До речі, у разі прийняття закону норми щодо оподаткування фізосіб-продавців запрацюють із 01.01.2026.
Законопроєкт викликав значний резонанс. Критики вказують на можливі складнощі адміністрування, надмірне податкове навантаження на дрібних продавців та вимогу розкривати банківську інформацію. Незважаючи на те, що цей документ включений до програми МВФ як орієнтир, його прийняття не є обов’язковим, і, за словами експертів, у чинному вигляді він має мало шансів на підтримку в парламенті.
Наразі документ – лише на етапі реєстрації. Але обговорення вже триває. Подивимося, чи зміниться його зміст перед голосуванням.
Утім, у Верховній Раді обіцяють доопрацювати скандальний законопроєкт. Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев запевнив, що під час розгляду законопроєкту буде передбачена норма, яка звільнить від оподаткування несистемний продаж особистих речей. З його слів, планують ввести неоподатковуваний мінімум для таких випадків.
Водночас він наголосив, що бізнес, який працює через онлайн-платформи без реєстрації, буде зобов’язаний сплачувати податки. Тобто для несистемних продавців обіцяють поступки, а для нелегального бізнесу – контроль і оподаткування.
Як воно насправді буде і чи буде, покаже час. Ми ж оперативно повідомлятимемо вам про всі «тілорухи» влади у цьому питанні. ). Тож стежте за нашими оновленнями, щотижневими підсумками та листами!
Онлайн-торговцям також радимо прослухати безкоштовний вебінар «Інтернет-торгівля: від відкриття ФОП до грамотної сплати податків, ризики (П)РРО та дата доходу», який відбудеться 09.05.2025.
«Чорний список» НБУ: хто з клієнтів ризикує втратити фінансову свободу
Нацбанк розробляє законопроєкт щодо створення спеціального реєстру осіб, які надавали свої банківські рахунки для незаконних дій, зокрема для відмивання грошей.
Як повідомив заступник голови НБУ Дмитро Олійник, до реєстру потраплять клієнти, які прямо чи опосередковано сприяли шахрайським схемам. Зокрема, це стосується тих, хто:
-
продавав власні персональні дані третім особам;
-
використовував банківські картки для нелегальних схем;
-
є суб’єктами господарювання, в яких виявлено факти міскодингу. Ідеться про схему маніпуляцій банківськими системами для приховування реального походження платежів та/або підміну призначення платежу в банківській еквайринговій мережі.
Потрапляння до такого «чорного списку» накладатиме на таких осіб низку обмежень. Зокрема, це стосується фінансових операцій: переказів понад встановлені ліміти або інших транзакцій, які потребують додаткової перевірки.
Розпорядником реєстру стане НБУ. Проте наповнювати реєстр та відповідати за внесені дані будуть надавачі платіжних послуг і банки.
Згідно із задумом НБУ, нововведення допоможе зменшити кількість фінансових злочинів та ускладнити можливості для шахрайства в банківській системі.
Як убезпечити себе від податкових претензій та неприємних наслідків, підкажуть фахівці на безкоштовному вебінарі «Перевірки ПК у травні 2025-го та нові кейси у блокуванні ПН & Заборгованість на підприємстві». Устигніть зареєструватися до 05.05.2025.
Відрядження дистанційників та робота з дому для батьків за новим законом
Президент України підписав Закон України від 27.03.2025 №4339-IX щодо врегулювання окремих аспектів надомної та дистанційної роботи.
Закон покликаний захистити права дистанційних працівників, забезпечити юридичну визначеність для роботодавців і допомогти батькам ефективніше поєднувати роботу з вихованням дітей у разі дистанційного навчання.
Зокрема, згідно із законом, роботодавці зможуть відправляти дистанційних і надомних працівників у відрядження, якщо це передбачено трудовим договором. При цьому відряджений працівник зобов’язаний інформувати роботодавця про своє місце перебування під час службової поїздки за допомогою зручних комунікаційних засобів.
Дистанційники та надомники зможуть отримувати компенсацію за витрати на відрядження, зокрема за поїздки до офісу роботодавця чи іншої локації. Маршрут та місце повернення з відрядження мають бути узгоджені між працівником і роботодавцем та зафіксовані у відповідному наказі.
Також за новим законом працівники, які мають дітей до 14 років, зможуть за погодженням із роботодавцем перейти на дистанційну або надомну роботу, якщо їхня дитина навчається онлайн та якщо це відповідає характеру роботи і ресурсам компанії.
Нові правила набувають чинності наступного дня після офіційного опублікування закону.
Заборгували зарплату: роботодавців – на лічильник, працівники – в загул
30 квітня 2025 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №9510. Його мета – посилити захист працівників у випадках заборгованості із заробітної плати, особливо якщо роботодавець стає неплатоспроможним.
Коротко наведемо ключові моменти цього документу.
1. Пеня за затримку зарплати
Роботодавець зобов’язаний сплачувати працівникам пеню у разі затримки зарплати більше ніж на 15 календарних днів після закінчення місяця її виплати. Суму пені визначатиме трудовий або колективний договір, але не менше облікової ставки НБУ за кожен день затримки.
Крім цього, роботодавець повинен погасити всю заборгованість із зарплати та сплатити компенсацію відповідно до чинного законодавства.
2. Право працівника зупинити роботу
У разі затримки зарплати на строк понад 15 календарних днів працівник матиме право тимчасово припинити виконання своїх обов’язків до моменту отримання виплат.
3. Гарантії у разі банкрутства роботодавця
У випадку неплатоспроможності роботодавця законопроєкт пропонує створити спеціальну гарантійну установу, яка буде задовольняти грошові вимоги працівників.
4. Компенсація при банкрутстві
Працівник, якого звільнено до відкриття справи про банкрутство, зможе отримати компенсацію у розмірі трьох середньомісячних зарплат за попередні 12 місяців. Максимальна сума такої компенсації не може перевищувати 12 мінімальних зарплат на початок року.
5. Врахування компенсації в страховий стаж
Суми компенсації заборгованості будуть включені до страхового стажу, навіть якщо за них не сплачено ЄСВ. Це гарантуватиме працівникам право на пенсії та інші соціальні виплати.
Деякі положення нового закону набудуть чинності лише після завершення воєнного стану. Це зроблено для зменшення тиску на підприємства, які, попри труднощі, продовжують працювати, сплачувати податки та забезпечувати робочі місця.
Якщо працюєте у сфері автоперевезень, рекомендуємо взяти участь 07.05.2025 у вебінарі «Транспортно-експедиторська діяльність: ТОП-5 найболючіших штрафів, ПДВ і ТТН».
Травень 2025-го – перший звітний період для оновленої акцизної декларації
Мінфін наказом від 11.04.2025 №195 укотре вніс зміни до форми декларації з акцизного податку та порядку її заповнення. Зміни діють із 29.04.2025 і стосуються виробників спирту та біоетанолу, які тепер мають враховувати додаткові вимоги до податкової звітності.
Головна новація – поява Додатку 1-5 для розрахунку гарантованого податкового зобов’язання (ГПЗ) з виробленого спирту етилового та біоетанолу.
Під ГПЗ розуміють величину податкового зобов’язання з акцизного податку, розраховану виходячи з:
-
максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу;
-
кількості днів звітного періоду, протягом якого обладнання працювало;
-
залишків спирту етилового та біоетанолу на початок та кінець звітного періоду;
-
обсягів реалізації спирту етилового та біоетанолу протягом звітного періоду, в тому числі тих, які не підлягали оподаткуванню акцизним податком.
У зв’язку з цим у самій формі декларації:
-
рядок А1 викладено у новій редакції, яка охоплює операції з реалізації спирту етилового, інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв та суми ГПЗ;
-
додано новий рядок А1.2 для відображення ГПЗ з виробленого спирту етилового та біоетанолу.
Першим звітним періодом для оновленої форми стане травень 2025 року. Тому виробники зобов’язані подати декларацію до 20 червня 2025 року включно.
Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!