Інструкція з охорони праці під час перевезення та розвантаження борошна автоборошновозом

_________________________________________________________

^{(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)}

 

Інструкція з охорони праці № __

під час перевезення та розвантаження борошна автоборошновозом

 

1. Загальні положення

1.1. Ця інструкція з охорони праці встановлює вимоги безпеки під час виконання працівником, що здійснює перевезення та розвантаження борошна автоборошновозом, посадових обов’язків.

1.2. Інструкція з охорони праці працівника під час перевезення та розвантаження борошна автоборошновозом розроблена на основі Закону України «Про охорону праці», з урахуванням вимог НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві», НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», наказу Міністерства охорони здоров’я України від 09.03.2022 № 441 «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах», Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29 листопада 2018 року № 1804, Правил охорони праці для працівників, зайнятих на роботах зі зберігання та переробки зерна, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 20.09.2017 № 1504, Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19 січня 2015 року № 21, іншого законодавства України про охорону праці та з урахуванням вимог галузевих нормативно-правових актів.

1.3. Працівники, які порушили вимоги цієї інструкції, несуть персональну відповідальність в установленому законодавством порядку.

1.4. Працівник повідомляє безпосереднього керівника про усі ситуації, що можуть загрожувати життю і здоров'ю людей, про кожний нещасний випадок, який стався на виробництві у його присутності, про погіршення стану свого здоров'я, у тому числі про прояв ознак захворювання (отруєння).

1.5. Небезпечними і шкідливими факторами виробництва для працівника можуть бути:

-         підвищена рухливість повітря;

-         ураження електричним струмом;

-         підвищений рівень шуму та вібрації;

-         запиленість;

-         частини машини, що рухаються, механізми, рухливі частини машин, конвеєрів, вантажопідйомних машин, матеріалів, що переміщуються;

-         гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхнях машин, механізмів;

-         недостатнє освітлення;

-         наявність в робочій зоні шкідливих речовин;

-         монотонність праці;

-         фізичні перевантаження.

1.6. Працівник зобов'язаний дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, режиму праці та відпочинку і виконувати вимоги інструкції з охорони праці.

1.7. У випадках травмування працівник має негайно припинити роботу і повідомити свого безпосереднього керівника про те, що трапилося, надати собі або іншому працівнику першу долікарську допомогу та організувати, за необхідності, транспортування потерпілого до лікувально-профілактичного закладу.

1.8. Працівник зобов'язаний знати та дотримуватися правил особистої гігієни.

1.9. За порушення (невиконання) вимог нормативно-правових актів з охорони праці працівник притягається до дисциплінарної, а у відповідних випадках – матеріальної та кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законодавством.

1.10. На робочому місці працівник проходить первинний інструктаж з охорони праці, теоретичних питань і навичок безпечних способів роботи. Під час роботи працівник проходить: вступні інструктажі з охорони праці та пожежної безпеки, первинні інструктажі – на робочому місці та повторні: з охорони праці – двічі на рік, з пожежної безпеки – щорічно.

Результати інструктажу заносяться до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та працівника. Працівник, який має кваліфікацію за даною професією, при перерві в роботі більш 1 року проходить стажування від 2-х до 15 змін.

1.11. На роботу з перевезення та розвантаження борошна автоборошновозом приймаються працівники, старші 18 річного віку та мають водійське посвідчення з відповідною категорією, які пройшли медичний огляд і визнані здатними для даної роботи.

1.12. Працівник повинен:

-         пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці;

-         знати місце розташування аптечки і вміти надавати першу домедичну допомогу потерпілим при нещасних випадках;

-         вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

-         виконувати вимоги пожежо- та вибухобезпеки, знати сигнали оповіщення про пожежу, порядок дій при ньому, місця розташування засобів пожежогасіння;

-         знати порядок дій у разі виникнення надзвичайних подій;

-         піклуватися про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючого персоналу у процесі виконання будь-яких робіт або під час знаходження на території підприємства;

-         знати і виконувати вимоги інструкцій з охорони праці і по видах робіт на своєму робочому місці;

-         вміти користуватися засобами індивідуального і колективного захисту;

-         знати і виконувати обов’язки з охорони праці, передбачені колективним договором (трудовим договором), правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі:

-         вчасно починати і закінчувати роботу, дотримуватися розкладу технологічної і обідньої перерв;

-         дотримуватись правил корпоративного поводження;

-         співпрацювати з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати можливих заходів щодо усунення будь-якої ситуації, що створює загрозу її життю чи здоров'ю або людям, які її оточують та навколишньому природному середовищу;

-         виконувати вимоги знаків безпеки;

-         бути уважним, не відволікатися і не відволікати інших;

-         не стояти біля закритих дверей – вони можуть раптово відкритися;

-         зберігати гострі предмети у відведених для цього місцях, обходитися з ними безпечно;

-         проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;

-         знати будову автоборошновоза, а також техніку безпеки і технологію робіт при перевезенні та розвантаженні борошна;

-         знати та дотримуватися правил технічної експлуатації автоборошновоза, на якому працює.

 

1.13. Працівнику забороняється:

-         самостійно виконувати будь-який ремонт автоборошновоза, пов'язаний з розбиранням корпусу, а також вносити зміни в конструкцію машин, устаткування, на яких працює;

-         експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою ізоляцією або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості;

-         загороджувати вентиляційні отвори;

-          зберігати на своєму робочому місці пожежо- та вибухонебезпечні речовини;

-         залишати автоборошновоз під час завантаження чи розвантаження борошна без нагляду.

 

1.14. Не допускаються до роботи працівники у стані алкогольного, наркотичного чи токсикологічного сп’яніння.

1.15. Для попередження можливості виникнення пожежі працівник повинен дотримуватися вимог пожежної безпеки сам і не допускати порушення цих вимог; курити дозволяється лише в спеціально відведених для цього місцях.

1.16. При роботі спільно з іншими працівниками потрібно узгоджувати свої взаємні дії.

1.17. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров'я, або для людей, які його оточують і навколишнього середовища.

1.18. Під час укладання трудового договору працівник має бути проінформований під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, і можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

1.19. Працівник, що виконує роботи з перевезення та розвантаження борошна автоборошновозом, безкоштовно забезпечується спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29.11.2018 № 1804, та згідно з Нормами безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16.04.2009 № 62.

1.20. Вантажно-розвантажувальні роботи із зерном, продуктами його переробки та тарними вантажами виконують механізованим способом за допомогою підйомно-транспортного устаткування та засобів малої механізації відповідно до вимог Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19.01.2015 № 21.

1.21. Місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт позначаються знаками безпеки.

1.22. Рух транспортних засобів у місцях ведення вантажно-розвантажувальних робіт здійснюється за транспортно-технологічною схемою з установленням відповідних дорожніх знаків, а також знаків, прийнятих на автомобільному транспорті.

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Залишити в гардеробі вуличний одяг, особисті речі.

2.2. Одягти змінний одяг та ЗІЗ. Рукава і куртку робочу застебнути на усі ґудзики; волосся прибрати під головний убір; черевики зашнурувати; надіти каску і респіратор. Взуття має бути закритим. Забороняється надягати сандалі, шльопанці та інше подібне взуття.

2.3. Отримати від керівника робіт завдання і додаткові вказівки про порядок виконання робіт і їх безпечне виконання.

2.4. Оглянути своє робоче місце, при необхідності очистити його і проходи до нього, перевірити їх на відповідність вимогам безпеки, а саме:

-         провести зовнішній огляд автоборошновоза;

-         перевірити наявність та справність огороджень живильника, корпусу автоборошновоза, механізмів, обладнання, що використовується в роботі, привода, перил і суцільної обшивки по низу на площадках і східцях, що обслуговуються;

-         перевірити наявність і справність освітлювачів;

-         перевірити справність попереджувальної світлової та звукової сигналізації та блокування;

-         перевірити стан транспортерних стрічок, підтримуючих роликів, справність блокування транспортерів.

Працівник зобов'язаний перед навантаженням переконатися, що автоборошновоз справний та придатний для перевезення (очищений, не заражений шкідниками, не має отворів та щілин, через які можливе просипання вантажу).

2.5. Прийняти робоче місце у змінника (при наявності) в установленому порядку. Ознайомитися із станом обладнання, що обслуговується, по записам у змінному журналі та приладам.

2.6. При виявленні недоліків у організації робочого місця повідомити безпосереднього керівника. Не приступати до роботи без його вказівки.

 

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Працівник, що виконує роботи з перевезення та розвантаження борошна автоборошновозом, має виконувати тільки ту роботу, по якій пройшов навчання, інструктаж з охорони праці і до якої допущений працівником, відповідальним за безпечне виконання робіт, у відповідності зі своєю професійною підготовкою і кваліфікацією.

3.2. Не передоручати свою роботу стороннім особам.

3.3. Забороняється підходити до діючих установок, машин, на яких працюють інші робітники, і відволікати їх сторонніми розмовами, включати або вимикати (крім аварійних випадків) обладнання, транспортні та вантажопідйомні механізми, робота на яких не доручена, заходити за огородження небезпечних зон, в зони технологічних проходів.

3.4. Необхідно беззастережно дотримуватися вимог інструкції по експлуатації машин, механізмів, обладнання, яке використовується в роботі. Забороняється самостійно усувати неполадки в роботі машин, механізмів, обладнання, іншого обладнання, у тому числі електрообігрівачів, освітлювальних приладів, вентиляції тощо.

3.5. Працівник, що виконує роботи з перевезення та розвантаження борошна автоборошновозом, повинен дотримуватися правил переміщення в приміщенні і на території підприємства, користуватися тільки відведеними для руху проходами. Не захаращувати встановлені проходи і проїзди.

3.6. Працівник має дотримуватися режиму праці та відпочинку в залежності від тривалості та виду трудової діяльності (раціональний режим праці та відпочинку передбачає дотримання перерв), зберігати і приймати їжу тільки у встановлених і спеціально обладнаних місцях.

3.7. Працівник має дотримуватися вимог та приписів знаків безпеки, сигнальних кольорів і розмітки; вміти надавати першу домедичну допомогу потерпілим при нещасних випадках; знати номери телефонів для виклику екстрених служб (пожежної охорони, швидкої медичної допомоги, аварійної служби газового господарства і т.д.) і термінового інформування безпосереднього і вище стоячих керівників, місце зберігання аптечки, шляхи евакуації людей при надзвичайних ситуаціях.

3.8. Під час роботи необхідно використовувати тільки справне обладнання, інвентар та тару.

3.9. Під час ходьби не можна наступати на електричні кабелі або шнури електроспоживачів.

3.10. Забороняється:

-         знімати захисні огородження, передбачені конструкцією машин, механізмів, устаткування, яке працює на підприємстві;

-         експлуатація обладнання за відсутності з'єднання заземлюючого затискача з контуром заземлення цеху;

-         наближати руки до будь-якої частини працюючих машин, механізмів, іншого обладнання під час роботи установок;

-         вставляти сторонні предмети в обладнання;

-         працювати без застосування ЗІЗ.

3.11. В процесі виконання роботи з перевезення та розвантаження борошна автоборошновозом контролювати технологічний процес. При цьому розташовуватися таким чином, щоб не піддаватися впливу небезпечних виробничих факторів.

3.12. Не використовувати для сидіння випадкові предмети (ящики, бочки тощо), обладнання.

3.13. Під час виконання роботи з розвантаження борошна автоборошновозом повинна бути ввімкнена місцева витяжна вентиляція. Фланцеві з'єднання вентиляційних повітроводів повинні бути надійно ущільнені і не допускати проникнення уловленого пилу на робоче місце.

3.14. Швидкість руху автомобілів при виїзді на платформу автоборошновоза повинна бути не більше 3 км/год. Рух вперед на проїзних платформах автоборошновозів здійснюють до проїзду задніми колесами автомобіля колісних упорів платформи автоборошновоза за розвантажування через отвори, розташовані у задній частині автомобіля, після чого автомобіль від’їжджає назад до торкання з упорами. У тупиковому варіанті платформи транспортний засіб рухається тільки до торкання з колісними упорами.

3.15. Вантажопідіймальність автоборошновоза має відповідати вантажопідіймальності автомобіля (автопоїзда) і базі самого автомобіля, а довжина платформи автоборошновоза забезпечує вільне встановлення на ній колісної бази автомобіля (автопоїзда).

3.16. При автоматичному обслуговуванні автоборошновоза водій в’їжджає на розвантажувач тільки при увімкненому сигнальному табло "В’їзд дозволений". У випадку аварійної ситуації з натискуванням кнопки "Аварія" платформу зупиняють. Подальше керування автоборошновозем виконується тільки з пульта ручного керування.

3.17. Для безпечного завантаження і прискорення встановлення автопоїзда на платформі автоборошновоза фарбою помічають місце встановлення переднього колеса автомобіля.

3.18. Автомобілі, що знаходяться на платформах автоборошновозів, встановлюються на гальма. Рукоятка перемикання передач встановлена на задній хід для запобігання самовільному скочуванню автомобіля при опусканні платформи. Розвантаження автомобілів із спущеними або послабленими шинами та знаходження водія в кабіні автомобіля під час підйому чи нахилу платформи заборонено.

3.19. Транспортування вантажів виконують при такому положенні робочих органів машини: рама повинна бути відхилена назад до кінця, а захватний пристрій забезпечує висоту підйому вантажу від землі (підлоги) не менше величини кліренсу машини і не більше 0,5 м для машини на пневматичних шинах та 0,25 м для машини на вантажострічках.

3.20. Для безпеки завантаження вантажів механічними або електронавантажувачами на автомобілі, причепи, у тому числі і відчеплені від автомобілів, та вивантаження з них автомобілі, причепи надійно фіксують упорними башмаками.

3.21. Забороняється піднімати і транспортувати вантаж, що перевищує вантажопідйомність машини.

3.22. Під навантаження борошна подаються справні та очищені, а в разі потреби промиті автоборошновози.

3.23. Перед завантаженням автоборошновоза необхідно перевірити щільність закриття розвантажувальних люків. Перевірку слід провадити обертанням штурвала за годинниковою стрілкою, при цьому важільна система механізму розвантаження повинна перейти через "мертву точку".

Штурвал приводу механізму закріплюється фіксатором.

У разі завантаження автоборошновоза через один завантажувальний люк необхідно відкрити кришку другого люка для виходу повітря з автоборошновоза.

3.24. Вивантаження із автоборошновоза провадиться у такій послідовності. Перед вивантаженням необхідно відкрити одну кришку завантажувального люка, щоб запобігти розрідженню повітря у кузові автоборошновоза, потім звільнити штурвал розвантажувального механізму від фіксації, обертаючи його проти годинникової стрілки, відкрити кришку розвантажувального люка.

3.25. Вантаж, який завис на стінах автоборошновоза, необхідно видалити за допомогою вібратора або спеціальними лопатами з подовженою ручкою.

Встановлення вібраторів на автоборошновозі провадиться на спеціально обладнаних місцях. Включення вібраторів провадиться періодично на 2 – 3 секунди до повного вивантаження.

3.26. Після вивантаження необхідно видалити залишки вантажу з розвантажувальних кришок та гумового ущільнювача, закрити кришки люків обертанням штурвалів до переходу важільної системи за "мертву точку" та зафіксувати штурвали.

Момент переходу важелів за «мертву точку» характеризується своєрідним полегшенням обертання штурвала наприкінці закривання.

Для справного та правильно відрегульованого механізму зусилля на штурвалі при відкриванні та закриванні кришок люків має бути у межах до 25 кг.

3.27. Після виконання вантажних операцій завантажувальні та розвантажувальні люки закриваються.

У разі необхідності допускається промивання автоборошновоза з обов'язковим сушінням його та за умови збереження при цьому гумових ущільнювачів.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Зупинити двигун та щільно закрити всі завантажувально-розвантажувальні отвори автоборошновоза, механізми, устаткування, що застосовувалося в роботі.

4.2. Прибрати робоче місце. Прибрати відходи в призначені для цього ємності, використовуючи спеціальний інвентар і застосовуючи відповідні засоби індивідуального захисту.

4.3. Повідомити керівнику робіт безпосередньо або з використанням встановлених засобів зв'язку про всі недоліки, виявлені під час роботи, що впливають на безпеку праці.

4.4. При змінній роботі здати робоче місце встановленим чином, повідомити змінника про помічені особливості при виконанні робіт.

4.5. Зняти спецодяг і взуття.

4.6. Вимити руки і обличчя водою з милом. При можливості прийняти душ.

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. За можливості не створювати паніки, приступити до ліквідації аварійної ситуації.

5.2. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб. Попередити про те, що сталося, безпосереднього керівника. Якщо є постраждалі, надати їм домедичну допомогу; за необхідності викликати екстрену (швидку) медичну допомогу.

5.3. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно:

-         негайно припинити роботу;

-         вжити заходів щодо евакуації людей та рятування матеріальних цінностей;

-         за необхідності відключити від електромережі технологічне обладнання та електроінструменти.

5.4. Надання першої домедичної допомоги.

5.4.1. Надання домедичної допомоги у разі отруєння невідомою речовиною.

Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих такими шляхами:

1) через шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або під час контакту отруйних речовин зі слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, речовини, які обпікають, мийні засоби, пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини);

2) через дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту; пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);

3) через шкіру та слизові оболонки: під час потрапляння на шкіру та в очі отруйних речовин у вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);

4) як ін’єкції: укуси комах, тварин або змій. Під час ін’єкційного введення ліків або наркотичних речовин.

Ознаки, які вказують на гостре отруєння: відчуття «піску» або різь в очах, світлобоязнь; опіки на губах, на язику або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється під час ковтання та дихання; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю); порушення дихання (задуха, гучне дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення); м’язові посмикування, судоми, запаморочення; незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі підозри на гостре отруєння невідомою речовиною:

1) насамперед переконатися у відсутності небезпеки;

2) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

3) оглядаючи місце події, звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті посудини, посудини з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо;

4) уточнити, що саме та в якій кількості вживав постраждалий;

5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне положення;

7) в разі потрапляння отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої води кімнатної температури, протягом щонайменше 15–20 хвилин. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов'язку на місце опіку;

8) знайдені посудини, шприци, упаковки тощо слід зберегти та передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

10) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

11) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отруєння. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру прийому виклику.

5.4.2. Надання домедичної допомоги у разі ураження електричним струмом.

Порядок надання домедичної допомоги постраждалому в разі ураження електричним струмом:

1) насамперед переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий у притомному стані, заспокоїти та пояснити свої наступні дії;

3) викликати екстрену медичну допомогу та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) якщо постраждалого уражено блискавкою, торкатися його та надавати йому необхідну допомогу безпечно (допомогу слід надавати відповідно до наявних пошкоджень);

5) якщо постраждалого уражено електричним струмом:

– щодо непритомного постраждалого впевнитись, що дія електричного струму на нього припинена;

– всі дії щодо припинення дії електричного струму слід здійснювати за умови проходження відповідного навчання або здійснити виклик за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112;

– у разі припинення дії електричного струму на постраждалого слід надати йому домедичну допомогу відповідно до наявних пошкоджень;

6) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

8) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.4.3. Надання домедичної допомоги у разі масивної зовнішньої кровотечі.

Ознаками масивної зовнішньої кровотечі є будь-що з наведеного:

1) швидке, інтенсивне витікання крові з рани;

2) пульсуючий характер кровотечі (кров б'є фонтаном);

3) пляма крові біля постраждалого, яка швидко збільшується;

4) значне просякнення одягу постраждалого кров'ю;

5) повна чи часткова ампутація кінцівки вище рівня кисті чи ступні;

6) непритомний стан постраждалого без ознак черепно-мозкової травми, за наявності зовнішньої кровотечі;

7) ознаки порушення перфузії: бліда шкіра, холодні кінцівки тощо, за наявності зовнішньої кровотечі.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі масивної зовнішньої кровотечі:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) покликати на допомогу оточуючих. Якщо випадкових свідків декілька слід звертатись до конкретної особи;

3) за наявності, перед початком надання домедичної допомоги використати засоби індивідуального захисту: рукавички, маску, захист очей;

4) в разі кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації:

а) здійснити максимально можливий тиск на рану руками;

б) накласти стискаючу пов’язку та оцінити її ефективність;

в) якщо кровотеча зупинилась, заспокоїти постраждалого та здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

г) якщо кровотеча не зупинилась, накласти кровоспинний джгут;

ґ) після накладання кровоспинного джгута оцінити його ефективність:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та, за його наявності, здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут, як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут вище першого джгута;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконати тампонування рани;

5) в разі кровотечі з рани кінцівки без можливості її чіткої візуалізації:

а) накласти кровоспинний джгут максимально високо на кінцівку;

б) заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії;

в) розрізати одяг на кінцівці, якщо можливо;

г) оцінити ефективність накладання кровоспинного джгута:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та за його наявності здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут залежно від місця локалізації рани;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги або виконати тампонування рани;

ґ) не знімати та не послабляти кровоспинний джгут до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги.

5.4.4. Надання домедичної допомоги в разі переломів кінцівок.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі підозри на перелом кісток кінцівок:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

3) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

а) розрізати одяг та оглянути рану;

б) якщо є кровотеча з рани, діяти відповідно Порядку надання домедичної допомоги постраждалим при масивній зовнішній кровотечі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.03.2022 № 441;

в) накласти стерильну, чисту пов'язку на рану;

г) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

ґ) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів. Здійснювати іммобілізацію тільки за умови проходження відповідного навчання, визначити дистальний пульс на кінцівці до та після іммобілізації;

5) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів. Здійснювати іммобілізацію тільки за умови проходження відповідного навчання, визначити дистальний пульс на кінцівці до та після іммобілізації;

6) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

7) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

9) за можливості зібрати у постраждалого максимально можливу кількість інформації стосовно обставин травми та обставинах при її отримання. Всю отриману інформацію передати членам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру прийому.

5.4.5. Надання домедичної допомоги у разі термічних опіків.

Розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з термічними опіками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) припинити дію високої температури на постраждалого, за необхідності зняти тліючий одяг;

3) зняти прикраси, які є на ділянці опіку;

4) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

5) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

6) охолодити місце опіку шляхом промивання протягом щонайменше 20 хв водою кімнатної температури (якщо площа опіку не перевищує 20% у дорослих або 10% у дітей);

7) після охолодження накласти на місце опіку чисту, стерильну суху марлеву пов’язку. Пов’язка не повинна здійснювати тиск на м’які тканини;

8) за наявності міхурів не слід їх пошкоджувати. В разі випадкового пошкодження міхурів накласти пов’язки, як описано вище;

9) при опіках більше ніж 20% площі тіла у дорослих або 10% у дітей потрібно накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

10) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

11) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;

12) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.4.6. Надання домедичної допомоги у разі переохолодження.

Розрізняють чотири ступені відмороження:

1) I ступінь – шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;

2) II ступінь – у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною; характерні підвищення температури тіла, охолодження;

3) III ступінь – омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації – охолодження, потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;

4) IV ступінь – поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого наявні ознаки шоку.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) припинити дію низької температури на постраждалого;

3) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

4) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

5) якщо у постраждалого ознаки загального переохолодження:

а) усунути дію несприятливих факторів зовнішнього середовища, перемістити постраждалого у тепле приміщення;

б) зняти з постраждалого холодний, вологий одяг;

в) якщо постраждалий у притомному стані, дати безалкогольні теплі напої;

6) якщо у постраждалого ознаки відмороження:

а) усунути дію несприятливих факторів зовнішнього середовища, перемістити постраждалого у тепле приміщення;

б) обережно, без зусиль зняти з постраждалого холодний, вологий одяг/взуття;

в) накласти на уражені ділянки тіла чисті, стерильні, сухі марлеві пов'язки, без здійснення додаткового тиску на тканини;

г) за необхідності знерухомити уражені кінцівки;

ґ) якщо постраждалий у свідомості, дати безалкогольні теплі напої;

д) не масажувати і не розтирати уражені ділянки, не застосовувати місцево джерела тепла;

е) не пошкоджувати наявні на місці обмороження міхурі;

7) накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;

10) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.5. У разі виникнення пожежі приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння; за необхідності викликати бригаду пожежної охорони.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника щодо усунення аварійної ситуації.