Ставка податку на роялті для нерезидентів: угода Україна-Японія

Щодо ставки податку на репатріацію

Ставка і правила оподаткування доходів нерезидентів застосовують ті, які діють на момент виплати доходу (в т.ч. роялті) нерезиденту, тобто при виплаті роялті в 2026 р. за будь-який рік (наприклад, за 2025 р.) застосовуються правила, які діють в 2026 році.

На це вказує норма ст. 141 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10752):

"141.4.2. Резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України...."

Конвенція між Урядом України та Урядом Японії про усунення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи та запобігання податковим ухиленням і уникненням, що діє з 01.08.2025, в ст. 12 "Роялті" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392_005-24#n138) визначає наступне:

"1. Роялті, які виникають у Договірній Державі та сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Договірній Державі.

2. Однак роялті, які виникають у Договірній Державі, можуть також оподатковуватися у цій Договірній Державі відповідно до законодавства цієї Договірної Держави, але якщо бенефіціарний власник роялті є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не перевищує 5 відсотків загальної суми роялті.

3. Термін «роялті» у разі використання в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як винагорода за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, в тому числі кінематографічні фільми, або будь-який патент, торгову марку, дизайн або модель, план або секретну формулу чи процес, або за інформацію щодо промислового, комерційного чи наукового досвіду..."

При цьому ст. 28 Конвенції визначає наступне (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392_005-24#n252):

"СТАТТЯ 28
НАБРАННЯ ЧИННОСТІ

1. Кожна з Договірних Держав надсилає дипломатичними каналами іншій Договірній Державі письмове повідомлення, яке підтверджує виконання внутрішніх процедур, необхідних для набрання чинності цією Конвенцією. Конвенція набирає чинності на тридцятий день після дати отримання останнього з повідомлень.

2. Ця Конвенція застосовується:

(a) у Японії:

(i) стосовно податків, що стягуються на основі податкового року, для податків за будь-які податкові роки, що починаються 1 січня або після 1 січня календарного року, наступного за роком, у якому Конвенція набирає чинності;

(ii) стосовно податків, що стягуються не на основі податкового року, для податків, що стягуються 1 січня або після 1 січня календарного року, наступного за роком, у якому Конвенція набирає чинності;

(b) в Україні:

(i) стосовно податків, що утримуються у джерела, для сум, сплачених 1 січня або після 1 січня календарного року, наступного за роком, у якому Конвенція набирає чинності;

(ii) стосовно інших податків за будь-який податковий рік, що починається 1 січня або після 1 січня календарного року, наступного за роком, у якому Конвенція набирає чинності.

3. Незважаючи на положення пункту 2, положення статей 24 і 25 набирають чинності з дати набрання чинності цією Конвенцією незалежно від дати стягнення податків або податкового року, до якого відносяться податки.

4. Конвенція між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Японії про уникнення подвійного оподаткування податків на доходи з Протоколом, підписана в м. Токіо 18 січня 1986 року (надалі - «попередня Конвенція»), припиняє застосовуватися у відносинах між Україною та Японією з дати, з якої ця Конвенція поширюється на податки, до яких застосовується ця Конвенція відповідно до положень пунктів 2 і 3.

5. Незважаючи на набрання чинності цією Конвенцією, фізична особа, яка є резидентом будь-якої з Договірних Держав та на момент набрання чинності цією Конвенцією має право на пільги, передбачені статтею 17 попередньої Конвенції, продовжує мати право на такі пільги до моменту, коли ця фізична особа втратила б право на такі пільги, якби попередня Конвенція залишалася чинною.

6. Дія попередньої Конвенції між Україною та Японією припиняється в останній день її застосування відповідно до положень попередніх пунктів цієї статті."

Щодо документів про бенефіціарність

Якщо отримувач доходу не є бенефіціарним отримувачем доходу, то діють такі норми ст. 103 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2311):

"103.2. ...У разі якщо отримувач доходу є нерезидентом, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, дозволяється застосування міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу, в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, за умови надання особі (податковому агенту) таких документів:

а) від отримувача доходу - заяви у довільній формі про відсутність у нього статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, а також про наявність такого статусу у нерезидента, який надав документи, зазначені у підпункті "б" цього пункту;

б) від бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу - заяви у довільній формі про наявність у такого нерезидента статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу та документів, які підтверджують такий статус (зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів), а також документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

103.3. Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа, що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично розпоряджатися таким доходом).

...Якщо нерезидент - безпосередній отримувач доходу з джерелом походження з України не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, під час виплати такого доходу застосовуються положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу. У випадку, передбаченому цим абзацом, обов’язок доведення того, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу покладається на такого нерезидента або на нерезидента, який звертається із заявою до контролюючого органу про повернення зайво утриманого податку."

Отже, крім довідки про резидентство бенефіціара (Японія), мають бути заяви від бенефіціара (Японія) та його представника (Швейцарія), які подаються в довільній формі, із зазначенням інформації, що вказана в п. 103.2 ПКУ. Бенефіціар до своєї заяви має додати копію документа, що підтверджує його право бенефіціара, зокрема, для прав на тМ - дані свідоцтва по реєстрацію прав на ТМ.

Додатково рекомендуємо отримати ІПК

Раді допомогти, звертайтесь ще!