Чи можуть бути штрафи за неналежний безперервний відпочинок працівників

У такому графіку ризик штрафів є, бо формально порушується вимога про щотижневий безперервний відпочинок не менше 42 годин, але під час воєнного стану закон дозволяє роботодавцю скоротити цю тривалість до 24 годин за умови належного оформлення.

Обґрунтування

1. Загальна норма КЗпП про 42 години щотижневого відпочинку. За КЗпП тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не менше 42 годин (ст. 70 КЗпП прямо встановлює цю вимогу для всіх працівників, у тому числі зі змінним режимом роботи, під час планування графіків змінності звертають увагу саме на цю норму Кодекс законів про працю України). За загальним правилом регулярний графік «7 робочих днів підряд» означає, що в межах календарного тижня немає безперервного відпочинку 42 години, отже без спеціальних воєнних послаблень це вважається порушенням.

2. Підсумований облік робочого часу не скасовує вимогу про відпочинок. Підсумований облік дозволяє «гратися» тривалістю зміни та тижня, але загальна тривалість робочого часу за обліковий період не може перевищувати норму (це прямо випливає зі ст. 61 КЗпП, яку застосовують при визначенні графіків роботи за підсумованого обліку ст. 61 КЗпП). При цьому окремо наголошується, що при складанні графіків змінності потрібно дотримуватися як норми робочих годин за період, так і вимоги до міжзмінного та щотижневого відпочинку (включно з 42 годинами за ст. 70). Тобто сам факт, що «місячна норма годин не порушується», не звільняє від обов’язку забезпечити належний щотижневий відпочинок.

3. Воєнний стан: можливість скоротити щотижневий відпочинок до 24 годин. Під час воєнного стану спеціальний Закон № 2136-ІХ дозволяє роботодавцю скоротити щотижневий безперервний відпочинок до 24 годин, про що прямо сказано у ч. 5 ст. 6 цього Закону (ст. 6 Закону № 2136-ІХ). Тобто норма КЗпП про 42 години фактично «пом’якшується»: роботодавець може, але не зобов’язаний скорочувати відпочинок до 24 годин. Якщо ваш графік «7 через 7» забезпечує кожному працівнику після блоку з 7 робочих днів 7 днів повного відпочинку, то фактично працівник отримує значно більше, ніж 24 години безперервного відпочинку, просто цей відпочинок надається рідше одного разу на календарний тиждень. Це нестандартно, і Держпраці може ставити запитання, але з урахуванням воєнних послаблень та правильно оформленого підсумованого обліку ризик штрафу значно нижчий, ніж у мирний час.

4. Практичний ризик і що врахувати. Інспектори, перевіряючи графіки зі змінами понад 8–12 годин та блоками по 7 днів роботи, зазвичай оцінюють: чи не перевищена норма робочого часу за обліковий період, чи забезпечено міжзмінний відпочинок (подвоєна тривалість попередньої зміни) і щотижневий відпочинок, виходячи з вимог КЗпП. У профільних роз’ясненнях спеціально підкреслюють, що роботодавці часто не дотримуються ст. 70 при складанні графіків, і це може бути підставою для штрафу. Однак під час воєнного стану, якщо графік, режим та підсумований облік детально описані у трудових договорах, ПВТР, колдоговорі, а тривалість робочого часу за період і мінімальні гарантії за Законом № 2136-ІХ дотримані, є аргументи на користь законності такого режиму.

5. Можливий фінансовий наслідок у разі визнання порушення. Якщо Держпраці дійде висновку, що порушено норми законодавства про працю (у т.ч. щодо режиму роботи та відпочинку), застосовуються штрафи за КЗпП (фінансові санкції за ст. 265 КЗпП – це загальний інструмент відповідальності за порушення трудових гарантій ст. 265 КЗпП). Конкретний розмір залежить від кваліфікації порушення, але сам факт недодержання норм про відпочинок може стати підставою для накладення штрафу. Під час воєнного стану, якщо йдеться про результати позапланової перевірки Держпраці, закон дає можливість уникнути штрафу за умови своєчасного і повного виконання припису про усунення порушень (ч. 3 ст. 16 Закону № 2136-ІХ ст. 16 Закону №2136).

Зверніть увагу

Якщо хочете мінімізувати ризики, доцільно формально «прив’язати» 7-денні блоки відпочинку так, щоб у межах кожного облікового періоду і кожних 7 днів роботи за ними слідували не менше 24 годин безперервного відпочинку, з посиланням у ПВТР на воєнні норми Закону № 2136-ІХ.

За наявного графіка «7 по 11 годин – 7 вихідних» ризик претензій щодо ст. 70 КЗпП є, але з урахуванням воєнних послаблень і належного документального оформлення його можна істотно зменшити.