Ризики продажу основних засобів для бюджетних установ та контролюючих органів

Так, ризики існують. При продажу бюджетною установою основних засобів (ОЗ) приватній структурі (ТОВ) за мінімальною ціною контролюючі органи з високою ймовірністю поставлять під сумнів відповідність ціни продажу ринковій вартості та вимагатимуть додаткового обґрунтування.

Попри те, що в бухгалтерському обліку активи мають нульову залишкову вартість, для державних органів (ДПС, Держаудитслужба, НАЗК/правоохоронні органи) ключовим критерієм є справедлива (ринкова) вартість майна на момент відчуження.

Нижче наведено детальний огляд ризиків та претензій, що можуть виникнути з боку різних держорганів.

1. Ризики з боку Державної податкової служби (ДПС).

- Мінбаза оподаткування ПДВ (якщо установа є платником ПДВ). Згідно з абз. 2 п. 188.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text , база оподаткування ПДВ для необоротних активів не може бути нижчою за їх балансову (залишкову) вартість на початок звітного періоду. Оскільки у вас залишкова вартість становить 0 грн, формально мінімальна база за ПКУ дорівнює нулю, і ПДВ нараховується на договірну (мінімальну) ціну. Проте, якщо податківці доведуть, що ОЗ є придатними і їхня реальна ринкова ціна значно вища, вони можуть спробувати застосувати концепцію «звичайної ціни» (особливо за наявності ознак пов'язаності сторін).

- Пов'язані особи та трансфертне ціноутворення. Якщо ТОВ-покупець якимось чином пов'язане з керівництвом бюджетної установи або посадовими особами органу управління, ДПС прискіпливо перевірятиме дотримання принципу «витягнутої руки» та відповідність «звичайним цінам».

- Втрата статусу неприбутковості. Якщо ДПС кваліфікує продаж як прихований розподіл доходу або виведення державних активів на користь третіх осіб за заниженими цінами, установі загрожує виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

2. Ризики з боку Держаудитслужби (ДАСУ).

Для бюджетних установ ДАСУ є найбільш небезпечним ревізором у таких операціях.

- Претензія щодо недоотримання доходів бюджету. Аудитори трактують продаж державного або комунального майна за штучно заниженими цінами як завдання збитків установі та недоотримання коштів спецфонду бюджету.

- Звинувачення у непроведенні переоцінки. Відповідно до національних стандартів бухобліку в держсекторі (НП(С)БОДС 121) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1017-10#Text , якщо залишкова вартість об'єкта дорівнює нулю, але він продовжує використовуватися (або є придатним для реалізації), установа зобов'язана визначити його ліквідаційну вартість або провести дооцінку. Продаж «як є» за копійки без попереднього встановлення реальної вартості ДАСУ визнає порушенням ведення бухгалтерського обліку.

3. Антикорупційні та кримінально-правові ризики.

Якщо ціна продажу майна суттєво відрізняється від ринкової, правоохоронні органи (Поліція, ДБР, НАБУ) можуть відкрити кримінальне провадження за статтями:

- Ст. 191 ККУ (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

- Ст. 367 ККУ (Службова недбалість) — якщо керівник підписав документи без належної перевірки та обґрунтування ціни.

Як бюджетній установі захиститися та обґрунтувати операцію?

Щоб повністю нівелювати або мінімізувати вищевказані ризики, установа повинна мати бездоганне документальне підтвердження того, що ОЗ дійсно не коштують дорожче за ціну продажу.

- Дозвіл органу управління. Наявність офіційного погодження на продаж майна від вищого органу (міністерства, відомства, місцевої ради), оскільки бюджетні установи не мають права самостійно розпоряджатися майном без волі власника.

- Незалежна експертна оцінка. Це головний щит установи. Перед продажем необхідно залучити сертифікованого суб'єкта оціночної діяльності (оцінювача). Якщо оцінювач у своєму звіті підтвердить, що через фізичне руйнування, моральну застарілість чи несправність ринкова вартість ОЗ є мінімальною (наприклад, на рівні вартості металобрухту чи ліквідних залишків), претензії контролерів відпадуть.

- Акт технічного стану (дефектний акт). Комісія установи за участю профільних спеціалістів (інженерів, технологів) повинна скласти дефектний акт, де чітко зафіксувати всі дефекти, несправності та обґрунтувати, чому ремонт об'єкта є економічно недоцільним, а сам він є повністю непридатним для подальшого використання в установі.

Раді допомогти, звертайтесь ще!