Валюта статутного капіталу ТОВ: нюанси обліку та курсові різниці

Розмір статутного капіталу фіксують і в реєстрі, і в обліку в гривнях, курс НБУ для визначення гривневого еквівалента внеску беруть на дату установчих документів/реєстрації, заборгованість засновника‑нерезидента в іноземній валюті на рахунку 46 є монетарною, тому за нею виникають курсові різниці, які при перерахунку та надходженні внеску відображають у складі додаткового капіталу, а не доходів/витрат.

Обґрунтування

1. Валюта визначення статутного капіталу
   У статуті й держреєстрі статутний капітал ТОВ відображають у гривнях, навіть якщо внесок здійснюється у валюті.
   Номінал статутного капіталу в обліку (кредит рахунку 40/401) завжди відповідає зареєстрованій у реєстрі сумі в гривнях, про що свідчить практичне застосування вимог до ведення обліку власного капіталу згідно з Методрекомендаціями щодо заповнення Балансу, де статутний капітал у рядку 1400 відображають саме у гривнях відповідно до рахунку 40 (п. 2.40 Методрекомендацій №433).

2. Дата та курс НБУ для фіксації розміру СК
   Валютний внесок при первісному визнанні у бухобліку перераховують за курсом НБУ на дату здійснення операції, тобто на дату визнання зобов’язань за статутним капіталом, що збігається з датою підписання установчих документів або реєстрації (п. 5 НП(С)БО 21).
   Тому для визначення гривневого розміру статутного капіталу (та відповідної гривневої величини внеску в документі) доцільно орієнтуватися на курс НБУ саме на дату підписання статуту/рішення про створення ТОВ, тоді як подальші зміни курсу вже не впливають на величину зареєстрованого СК.

3. Чи є рахунок 46 монетарною статтею та чи виникають курсові різниці
   Якщо засновник повинен внести саме валюту (фіксована сума в доларах США), дебетова заборгованість на рахунку 46 є монетарною статтею, оскільки буде погашена грошовими коштами у фіксованій сумі валюти; це відповідає визначенню монетарних статей як тих, що будуть сплачені у фіксованій сумі грошей (п. 4 НП(С)БО 21).
   Для таких монетарних статей у валюті на кожну дату балансу роблять перерахунок за курсом НБУ, а курсові різниці за зобов’язаннями засновників при формуванні статутного капіталу згідно з п. 8 НП(С)БО 21 відображають у складі додаткового капіталу, а не у доходах або витратах.

4. Відображення курсових різниць при перерахунку та надходженні внеску
   При зростанні курсу долара щодо гривні сума заборгованості засновника на рахунку 46 у гривневому еквіваленті збільшується, і таку позитивну курсову різницю відображають записом:

• Дт 46 – Кт 425 «Інший додатковий капітал» – збільшення заборгованості засновника в гривнях і відповідно збільшення додаткового капіталу.
  При падінні курсу долара сума заборгованості в гривні зменшується, і від’ємну курсову різницю відображають як:
• Дт 425 – Кт 46 – зменшення додаткового капіталу і зменшення заборгованості засновника.
  На дату надходження валюти на поточний рахунок підприємства здійснюють запис:
• Дт 312 – Кт 46 – на суму валютного внеску, перераховану в гривні за курсом НБУ на дату зарахування, а курсову різницю між цією сумою і поточним сальдо за 46 рахунком до моменту оплати також відносять на субрахунок 425 за наведеними вище правилами, не визнаючи її доходом чи витратою.

Ризики та нюанси:
Якщо в статуті/рішенні не зафіксовано суму внеску в іноземній валюті, а лише гривневий розмір СК, то рахунок 46 може трактуватися як немонетарна стаття, і тоді курсові різниці не розраховують, тому доцільно прямо вказати розмір внеску засновника ще й у доларах США, щоб застосовувати правила НП(С)БО 21 щодо монетарних статей та відображення курсових різниць у додатковому капіталі.

Правильне формулювання суми СК у гривні та фіксація валютної суми внеску дозволяють коректно обліковувати курсові різниці за рахунком 46 і уникати їх помилкового визнання доходами чи витратами.