Правомірність фінансових відносин між трьома компаніями та заборгованістю

Так, описана схема може бути правомірною, але її потрібно правильно оформити як договірне врегулювання зобов’язань з чіткою фіксацією волевиявлення всіх трьох сторін та економічного змісту операції.

Обґрунтування

1. Чи взагалі допустимі такі тристоронні розрахунки
Зобов’язання — це відносини, де боржник має виконати дію на користь кредитора (зокрема сплатити гроші), а кредитор має право вимагати виконання цього обов’язку, і такі відносини можуть виникати та змінюватися між кількома особами в межах цивільного законодавства згідно зі Цивільним кодексом України.
У вашій схемі по суті відбувається:

• погашення грошового боргу В перед А через платіж третій особі (С);
• зміна структури боргу між А та С (заміна або трансформація зобов’язання за позикою), що допускається за загальними правилами про зобов’язання та заміну сторін у них, якщо є належним чином оформлені правочини між усіма зацікавленими особами.

2. Як юридично кваліфікувати операцію між трьома компаніями
У наведеній конструкції можливі два основні механізми, які в межах ЦКУ не заборонені:

• залік зустрічних однорідних вимог між А і С (борг С за позикою та борг А перед С за оплату послуг В), що опосередковано врегульовується через платіж В на користь С і наступний перерахунок/залік між А та С;
• елемент переведення боргу або відступлення права вимоги щодо частини грошових зобов’язань, коли змінюється, хто фактично виконує грошове зобов’язання і хто стає кредитором/боржником за відповідною вимогою, що узгоджується з правилами про заміну кредитора у зобов’язанні та відступлення грошової вимоги у статтях 512, 1082–1085 Цивільного кодексу України.

3. Ключові умови правомірності та документи
Щоб мінімізувати юридичні та податкові ризики, слід:

• укласти тристоронню угоду (або погоджений пакет дво-/тристоронніх додаткових угод) між А, В і С, де прямо прописати:
  • суми, договори-основи, сторони-боржники й кредитори;
  • обов’язок В сплатити визначену суму безпосередньо С;
  • волю А вважати платіж В на користь С належним виконанням зобов’язання В перед А;
  • зміну/збереження боргу С перед А за договором позики (чи погашається, чи лише змінюється структура, чи виникає нове зобов’язання);
• забезпечити повну відповідність сум: скільки В «закриває» перед А і скільки С визнає виконанням/зміною свого позикового боргу;
• додати посилання на первинні договори (позики, підряду/послуг), акти виконаних робіт, графіки розрахунків, щоб була чітка економічна суть операції.

4. На що звернути увагу з точки зору обліку та МСФЗ 9
Для компаній, які ведуть облік за МСФЗ, важливо визначити, чи не відбувається припинення визнання або суттєва модифікація фінансових зобов’язань.
Фінансове зобов’язання погашається, якщо боржник або здійснив платіж на користь кредитора (у тому числі іншими фінансовими активами, товарами чи послугами), або був юридично звільнений від основної відповідальності за зобов’язання — за рішенням суду чи за волею кредитора, як зазначено в пункті Б3.3.1 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти».
Якщо внаслідок домовленостей між А і С змінюються умови позики, потрібно перевірити, чи не є ці зміни «суттєво різними» (орієнтир 10 % різниці дисконтованих грошових потоків у пункті Б3.3.6 МСФЗ 9), щоб вирішити, чи обліковувати їх як погашення старого зобов’язання та визнання нового, чи як модифікацію існуючого.

Ризики та нюанси:

• податкова може розглядати ланцюг як приховану заміну кредитора/боржника чи взаємозалік без реального руху коштів між потрібними сторонами, якщо документи складені формально;
• якщо учасниками є ФОП-єдинники, для них діють суворі обмеження на негрошові форми розрахунків і взаємозаліки за п. 291.6 ПКУ, але у вашому запиті йдеться про компанії, а не ФОП, тому це застереження актуальне лише у разі участі спрощенців.

Фінальна фіксація таких домовленостей у чіткій письмовій формі з розкриттям економічної суті й взаємозв’язку з базовими договорами істотно знижує юридичні та податкові ризики.