Виправлення помилок в актах оренди: ризики для сторін

Для орендаря потрібно сторнувати «зайву» частину орендних витрат і доходу орендодавця, виправити первинні документи й за потреби уточнити декларацію з прибутку; головні ризики — донарахування податку на прибуток орендарю та єдиного податку ФОПу, якщо податкова вважатиме завищену суму фіктивною.

Обґрунтування

Суть помилки. Умовами договору визначено один розмір оренди, але акти та облік велися на більшу суму. Це означає неправильне документальне оформлення операцій і завищення витрат орендаря та доходу ФОПа.

Як виправити в бухобліку орендаря. Якщо помилки виявлено у поточному році, коригують у тому місяці в якому виявлено, шляхом сторнування «зайвих» витрат і нарахування правильної суми. Якщо помилки стосуються минулих років і фінзвітність уже подано, орієнтуються на підхід НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» для суттєвих помилок минулих періодів через коригування нерозподіленого прибутку на рахунку 44. НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»

Податок на прибуток орендаря. Ви — малодохідник без коригувань, тож об’єкт оподаткування = фінрезультат за бухобліком. Зменшення завищених витрат збільшить фінрезультат і, відповідно, податок на прибуток за ті періоди де будуть подані уточнюючі декларації. Без виправлення декларацій ризик — донарахування податку, штрафів і пені при перевірці.

Як виправити у ФОПа 3 групи. У ФОПа доходом вважається фактично отримана сума. Якщо фактично надходили завищені суми й вони відображені в книзі обліку дохід не занижений, а завищений — це не створює податкових претензій, але є проблема цивільно-правових відносин між сторонами щодо розміру плати. Якщо ж фактично платили «по договору», а акти виписували на більшу суму і ФОП не відображав «надлишок» у доході, податкова може побачити невідповідність актів і надходжень та ставити питання про нереальність операцій або приховані розрахунки.

Виправлення первинних документів. Сторони мають:

1. укласти додаткову угоду / акт узгодження про правильний розмір оренди в минулих періодах;
2. скласти коригувальні акти або «акти-сторно» на суму завищення та нові акти на правильну суму;
3. на підставі скоригованих актів відкоригувати облік орендаря й дохід ФОПа (за потреби).

Ризики для орендаря. Основні ризики:

• донарахування податку на прибуток через неправомірно завищені витрати;
• за наявності «надлишкових» платежів і відсутності належного договору податкова може розцінити частину платежів як інші виплати фізособі з відповідним оподаткуванням ПДФО та ВЗ на орендаря як податкового агента;
• питання щодо достовірності фінзвітності при кредитах, аудиті тощо.

Ризики для ФОПа 3 групи. Якщо в доході показано більше ніж за договором — податкових ризиків немає але може виникати ризик цивільних претензій контрагента про повернення «надмірно сплаченого». Якщо ж частина сум не потрапила до доходу, податкова може донарахувати єдиний податок і штраф за заниження доходу.

Доцільність уточнення звітності. Якщо помилки стосуються минулих податкових періодів і вплинули на суму податку, коректно подати уточнюючі декларації (для орендаря — з податку на прибуток, для ФОПа — з єдиного податку) або відкоригувати у поточній декларації із самоштрафом залежно від підходу й строків.

Підсумок: обом сторонам вигідно юридично узгодити правильні суми оренди, скоригувати акти і бухоблік, а орендарю — проаналізувати вплив на податок на прибуток за минулі роки та за потреби уточнити декларації, щоб мінімізувати ризики донарахувань.