Гарантії для мати-одиначки: права працівниці та обов'язки роботодавця

Для працівниці, яка є одинокою матір’ю, роботодавець зобов’язаний дотримуватися заборони дискримінації при прийнятті на роботу, особливих гарантій від звільнення та забезпечити інші трудові пільги, прямо передбачені трудовим законодавством і Законом про відпустки.

Обґрунтування

При прийнятті на роботу роботодавець не має права відмовити одинокій матері через наявність дитини і повинен письмово повідомити причину відмови. Заборонено відмовляти жінкам у прийнятті на роботу та знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей, зокрема одиноким матерям з дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю. У разі відмови роботодавець зобов’язаний надати письмове обґрунтування, а така відмова може бути оскаржена в суді Кодекс законів про працю України.

Основна гарантія – заборона звільнення одинокої матері з ініціативи роботодавця, крім повної ліквідації підприємства. Не допускається звільнення одиноких матерів, які мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, з ініціативи роботодавця, крім випадків повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням і збереженням середньої зарплати на період працевлаштування, але не більше трьох місяців після завершення строкового договору Кодекс законів про працю України.

Для одинокої матері діють гарантії щодо додаткової соціальної відпустки на дітей. Закон про відпустки надає право одиноким матерям на щорічну додаткову оплачувану відпустку на дітей, тривалість і умови якої визначені статтею 19 цього Закону, як окрема соціальна гарантія для працівників, які мають дітей Про державну допомогу сім'ям з дітьми.

Факт оформлення державної допомоги як одинокій матері підтверджує її статус для цілей соціальних виплат, але в трудових відносинах статус і пільги мають ґрунтуватися на нормах трудового законодавства. Для застосування трудових гарантій (додаткової відпустки, заборони звільнення тощо) роботодавець орієнтується на критерії «одинокої матері», сформовані трудовим законодавством і судовою практикою, а також на подані працівницею підтвердні документи.

Підсумовуючи, роботодавець має забезпечити одинокій матері недискримінаційні умови праці, особливий захист від звільнення та належні додаткові гарантії, зокрема право на соціальну відпустку на дітей.