Податки на витрати працівника при закордонному відрядженні: нюанси

Усі витрати (включаючи добові, визначені у валюті), понесені працівником у відрядженні за кордоном, за умови, що аванс було видано у гривні або не видано взагалі, визначають за курсом НБУ на дату звітування працівником (п. 5 НП(С)БО 21: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0515-00#Text, ЗІР-роз’яснення: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43511).
У роз’ясненні ДПС, окрім іншого, міститься ще і позиція податківців щодо відшкодування банківських витрат працівника:

"Працівнику відшкодовуються (за наявності документального підтвердження оплати) понесені у зв’язку зі службовим відрядженням комісійні витрати у разі обміну валюти, суми комісійної винагороди за надані банком послуги, пов’язані з використанням платіжних карток та готівки (з урахуванням особливостей системи фінансових розрахунків у державі відрядження), зокрема, відшкодовуються витрати, пов’язані з перерахуванням авансу на поточний рахунок працівника; поверненням коштів з рахунку працівника на відповідний рахунок підприємства; переказом грошових коштів електронними засобами – у безготівковій формі; проведенням безготівкових розрахунків у валюті, відмінній від валюти рахунку платіжної картки; отриманням готівки із застосуванням платіжної картки; конвертацією готівкової іноземної валюти у національну валюту держави відрядження; отриманням виписки банка-емітента платіжної картки."

Таким чином, комісії банку, різниця валютних курсів тощо відшкодовуються як окремий елемент витрат у відрядженні, якщо це прямо передбачено положенням про відрядження. І у такому разі цю різницю відносимо на витрати відрядження за тим рахунком обліку, на який відносяться і добові та інші витрати у відрядженні без оподаткування.

Якщо така компенсація не передбачена положенням про відрядження, різниця курсів не відшкодовується і це не буде порушенням. А якщо відшкодовується, стає додатковим благом працівника з відповідним оподаткуванням.

Раді допомогти, звертайтесь ще!